1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Акт непокори в армії Ізраїлю: "яструби перетворюються на голубів"

24 грудня 2003 р.
https://p.dw.com/p/AM4q
Німецька преса розлого коментує відмову вояків ізраїльського елітного підрозділу брати участь в акціях, які порушують права людини. В газеті БЕРЛІНЕР КУРІР читаємо: Вже тисячу разів доводилося ховати і знову відроджувати надію на мир на Близькому Сході. А вона, як відомо, вмирає останньою. Песимісти не дають жодних шансів ані палестинцям, ані ізраїльтянам, бодай колись зажити разом у мирному сусідстві. Втім, щоразу з"являються люди, які пливуть проти течії розчарування і просто не хочуть бути причетними до проливання крові. Цього разу - це 13 вояків елітного підрозділу, які відмовилися виконувати накази ізраїльського уряду. Їхні дії сприймають як знакову подію в передріздвяний час: яструби перетворюються на голубів, -зазначає БЕРЛІНЕР КУРІР. Видання ВЕЛЬТ поєднує виступ вояків з глибоким конфліктом усередині ізраїльського суспільства: Окупація здатна зруйнувати структури й мораль армії будь-якої вільної країни. (...) Кажуть, що армія є дзеркалом суспільства. Якщо це правда, то, мабуть, конфлікт сумління, що спонукав вояків до таких дій, сягає углиб ізраїльського суспільства. А воно, очевидно, розчахнуто навпіл, коли йдеться про правильну політику в стосунках зі своїми сусідами-палестинцями, - пише газета ВЕЛЬТ. РЕЙНІШЕ ПОСТ з Дюссельдорфа поділяє такий погляд: Найзатятіші критики Шарона сидять у нього за плечима. Вони належать до еліти, якій доводиться захищати країну і яка робить це, ризикуючи власним життям. У межах Ізраїлю зростає незадоволення, адже Шарон обіцяв кінець терору, а зіткнувся з новим спалахом насильства. Відповідь завжди була військового ґатунку, тому політична візія справедливого миру з палестинцями померла від виснаження, - переконана газета РЕЙНІШЕ ПОСТ. На думку берлінської ТАҐЕСЦАЙТУНҐ, протест зачіпає болюче місце уряду: Під питанням опинилася ідентичність Ізраїлю, адже учасники протесту висловлюють своє занепокоєння його майбутнім як демократичної сіоністської і єврейської держави. Закид ізраїльського проводу, ніби військові використовують своє службове становище і пов"язаний з цим престиж, аби провадити партійну політику, є необґрунтованим. Невротична реакція уряду свідчить про те, як глибоко проникло вістря критики, - читаємо у виданні ТАҐЕСЦАЙТУНҐ. ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНҐ продовжує тему: Ані мешканці Ізраїлю, ані палестинці не виграють цієї "асиметричної" війни. Це знають ті серед них, хто нещодавно приєднався до Женевської ініціативи врегулювання близькосхідного конфлікту. На жаль, прямого шляху від цієї ініціативи до практичної політики немає. Однак слід зазначити, що 13 солдатів елітного підрозділу збройних сил Ізраїлю відмовилися брати участь у акціях, що порушують права людини в Палестині. Ймовірно, число військових, які вважають так само, є більшим, однак вони не наважуютьcя на рішучий крок, пише ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНҐ. Звертаючись далі до ситуацію на Близькому Сході, газета зазначає: Цей рік на Близькому Сході минає у такій самій безнадії, як і попередні. Розвіялися сподівання, що їх на початку літа викликали зустрічі на найвищому рівні. Вони зазнали краху так само, як і короткочасне літнє перемир"я, яке звели нанівець нові акти насильства обох сторін, що зараз вдаються до взаємних звинувачень. "Дорожня карта" до замирення, якою мали просуватися ізраїльтяни та палестинці, вперлася у колючу загорожу, яку Ізраїль спорудив на захист від палестинського тероризму. Оманливою виявилася і надія на те, що падіння іракського диктатора Саддама Хусейна змінить ситуацію в регіоні настільки, що вона помітно вплине на процес примирення на Близькому Сході, - узагальнює ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНҐ. До іншої теми. Напередодні нового року побільшало оптимістичних прогнозів розвитку німецької економіки. Проте, боннська газета ҐЕНЕРАЛЬ АНЦАЙҐЕР критично оцінює економічний оптимізм німецького уряду: Виступи міністрів економіки та фінансів Німеччини ледви чи могли приховати скрутне економічне становище країни. Надто виразною є залежність уряду від орієнтації на принцип доброї надії: надії на помітне піднесення світової економіки, суттєве зростання внутрішнього попиту та наслідки урядових реформ. Такі відомі ризики, як високий, несприятливий для експорту курс євро, зростання цін на енергоносії чи рекордний цьогорічний дефіцит у США ніхто всейроз до уваги не бере, - зауважує ҐЕНЕРАЛЬ АНЦАЙҐЕР. ЛЕЙПЦІҐЕР ФОЛЬКСЦАЙТУНҐ також висловлює сумніви щодо внутрішніх підстав для зростання євро: Пояснити зростання євро може погляд убік США, адже тривалий час доларові вклади є менш прибутковими. До того ж США несуть на собі додатковий тягар війни в Іраку та щораз вищого державного дефіциту... Висновок: євро тому сильний, що його суперник слабкий, - підсумовує ЛЕЙПЦІҐЕР ФОЛЬКСЦАЙТУНҐ. Огляд німецької преси підготували Маріанна Кавка та Роман Дубасевич.