1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Александр Отт: «Дивно, що більшість у Верховні Раді проіснувала так довго»

12 вересня 2004 р.

Несподіваного оберту набрали події у Верховній Раді після літніх парламентських канікул. Депутати зразу трьох фракцій – "Народна аграрна партія”, "Центр" та "Демократичні ініціативи – Народовладдя" заявили про свій вихід із провладної парламентської більшості. Про політичні причини й наслідки цієї події "Німецька хвиля" розмовляла з німецькими та українськими експертами:

https://p.dw.com/p/AOOQ
Депутати від опозиції очікують чергового поповнення своїх лав ще до президентських виборів
Депутати від опозиції очікують чергового поповнення своїх лав ще до президентських виборівФото: AP

Після таких болісних ударів парламентська більшість, за визнанням експертів, фактично припинила чи, принаймні, призупинила своє існування. Депутат фракції "Наша Україна" Тарас Стецьків вбачає в цьому ознаки слабкості влади й позицій прем‘єра Віктора Януковича. Говорячи про причини, які спонукали депутатів вийти з більшості Стецьків зазначив:

«Щодо депутатів від "Народовладдя" то це є своєрідний шантаж в зв"язку з тим, що їх уряд образив, не давши обіцяних об"єктів власності. Там є суто меркантильний торг. Але це також показує, на яких принципах було побудовано більшість. Що стосується "Аграрної партії" і групи "Центр", то це – серйозно. Вихід "Аграрної партії" ніколи б не відбувся, якби не Литвин, оскільки він є реальним лідером цієї депутатської групи. І це може свідчити лише про одне: аграрії, які прекрасно розуміють неминучість поразки кандидата від влади і закінчення цього режиму, вже шукають собі політичне майбутнє у країні, де президентом буде Ющенко. І таким чином дають зрозуміти, що вони не проти увійти в майбутню парламентську більшість, яка буде формуватися після президентських виборів. А група "Центр" взагалі зробила найбільш яскравий хід. І своєю реакцією на заяву Кравчука, щодо необхідності покаятись за вихід з парламентської більшості, вони дали, на мою думку, дуже адекватну і серйозну відповідь, що якщо вони і мають за що каятись, то тільки перед українським народом за те, що вони так довго перебували в складі такої більшості й не мали сміливості раніше зробити такий крок – протиставитись режиму. В будь-якому випадку це є ознака розвалу владної коаліції, ознака занепаду і агонії діючої влади”.

Але чи можна назвати слабкою владу, яка ще досі міцно тримає в своїх руках фактично увесь силовий апарат, всі гілки виконавчої вертикалі. Не виключено, що за цим безпрецедентним виходом депутатів із більшості може послідувати хід у відповідь. Утім, Тарас Стецьків переконаний, що серйозно перешкодити процесу політичної передислокації влада вже не в стані:

”Влада може здійснити хід у відповідь. Але вона, наприклад, два роки намагалася розвалити опозицію. Й це їй не вдалося. Я думаю, єдине, що владі може вдатися – це повернути назад частину депутатів групи "Народовладдя", оскільки в основі її кофлікту лежать саме фінансові інтереси братів Ярославських у їхній боротьбі за впливи на нафтовому ринку. Якщо їм віддадуть ті об"єкти, на які вони претендували і які зараз віддали групі "Приватбанку", ну тоді вони можуть повернутися. А от що стосується аграріїв і ”Центру”, то я вважаю, що це вже неможливо”.

Західні політики загалом сприймають такі парламентські перетрубації в пост-комуністичних країнах радше негативно, вбачаючи в них чергову ознаку політичної нестабільності в країні. На цьому наголосив в інтерв”ю ”Німецькій їхвилі” політолог з Берліна Александр Отт. Водночас він зазначив, що новина про вихід депутатів із більшості у Верховній Раді України його аж ніяк не здивувала:

”Для експертів, які вже довгий час спостерігають за політичними подіями в Україні, це не було несподіванокою. Було видно, що ця нестабільна більшість довго не протримається. Більшість трималася виключно на сильному тиску президентської адміністрації. Вона була надто різношерстою, гетерогенною. Радше мене дивує, що вона так довго трималася й почала розвалюватися лише напередодні президентських виборів”.

Новий розклад політичних сил у Верховній Раді спричинить і зміну політичних планів на найвищих щабелях влади в Україні, вважає Александр Отт. Свої думки він пояснює так:

”Більшість було створено у першу чергу для того, щоб досягнути двох політичних цілей. Перша: ухвалити зміни до Конституції ще поки Кучма перебуває на посаді президента. Друга: підтримати уряд Януковича. Якщо другу мету вдалося реалізувати, то перша зазнала повного фіаско. Я сумніваюся, що новий президент буде зацікавлений змінювати Основний закон за тим зразком, який запропонував Кучма".

Тарас Стецьків теж висловив переконання, що з розвалом парламентської більшості фактично поставлено хрест на конституційній реформі, яку президент Леонід Кучма і глава його адміністрації Віктор Медведчук мали намір провести цієї осені. Окрім того, ця подія потягне за собою й інші політичні наслідки. Тарас Стецьків:

”Думаю, посилиться позиція Литвина. Цей вихід зробить його більш самостійним, оскільки раніше Кучма і Медведчук всі необхідні рішення проводили через парламентську більшість, через Гавриша, не особливо питаючи Литвина. А тепер роль Литвина зросте. Більше того, на мою думку, складаються сприятливі умови для початку переговорів щодо створення нової парламентської більшості на демократичних засадах”.

Любомир Петренко