Американський орден для німецького канцлера

19 салютних пострілів, фанфари на балконі Білого дому – американський президент влаштував військові почесті з нагоди прийому німецької гості. Минуло вже 16 років, коли востаннє у Вашингтоні з такою помпою приймали німецького канцлера: тоді це був Гельмут Коль.

Довгий час Анґела Меркель, яка походить зі східної Німеччини, вважалася ученицею Коля. Однак вона вже давно пройшла фазу емансипації й упевнено тримається на власних ногах. Свідченням того, що часи змінилися, є й непорозуміння, які в останні роки неодноразово проявлялися в американсько-німецьких відносинах. Варто згадати про різний погляд на шляхи виходу з фінансової кризи, про німецьку стриманість щодо лівійської резолюції ООН, але також про несподіваний розворот німецького канцлера в атомній політиці. Американському президенту, в свою чергу, закидають, що він більше не розглядає трансатлантичний союз як головний вектор зовнішньої політики.

Виняткові почесті для гості з Німеччини

Про такі розбіжності ані Меркель, ані Обама під час їхньої останньої зустрічі навіть нічого й чути не хотіли. Під час привітання перед Білим домом американський президент наголосив, що німецька гостя стала першим урядовим керівником, якого приймають з такими урочистостями. Справді, досі салют і військові почесті – це був привілей виключно для лідерів з Китаю, Індії та Мексики. Трансатлантичний союз займає визначне місце в намаганнях Америки сприяти миру й розвитку в усьому світі, заявив Обама. «І Німеччина, яка розташована в центрі Європі, є одним з наших найважливіших союзників», - продовжив президент США і додав: «А канцлер Анґела Меркель належить до моїх найближчих партнерів у світі».

Глава німецького уряду нагадала в своїй промові про фундамент трансатлантичних відносин: «Коли Німеччину та Європу розділяли стіна й колючий дріт, Америка твердо стояла на боці свободи й рішуче допомагала нам, німцям, просуватися в напрямку об'єднання. Ми цього ніколи не забудемо». Нагородження Медаллю Свободи є свідченням особливих зв'язків між обома країнами, заявила Меркель. Ця медаль є найвищою цивільною відзнакою, нагородити якою має право американський президент.

З відчуттям власної гідності

На прес-конференції в середу канцлер Німеччини зауважила також, що, попри такий зв'язок, можуть мати й різний погляд на ті чи інші питання. Той факт, що німці можуть суперечити американцям, свідчить про зміни в трансатлантичних відносинах, наголошує американський дипломат Роберт Жеральд Лівінгтон. На початку 70-х років він входив до складу Національної ради безпеки, працював у Бонні й Берліні і впродовж от уже десятиліть займається трансатлантичними відносинами. «Під час холодної війни, між 1949 і 1989 роками, Німеччина повинна була щоразу добре подумати перш ніж висловлюватися з важливих питань, оскільки тоді німці залежали від військового захисту американців», – каже колишній дипломат. Тепер, продовжив він, це вже не так, і «Німеччина може дозволити собі мати власну думку».

Автор: Крістіна Берґманн / Володимир Медяний
Редактор: Наталя Неділько