1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Американці в Іраку: втрата контролю чи розбудова демократії?

Огляд німецької преси підготувала Леся Юрченко15 квітня 2004 р.
https://p.dw.com/p/AM3K

Головною темою коментарів німецьких видань залишається ситуація в Іраку. Газета РЕЙНІШЕ ПОСТ з Дюссельдорфа звертається до американського уряду з вимогою поставити присутність США в Іраку на ”реальне підґрунтя”:

Передусім це означає посилення військового контингенту. Бо якщо не буде гарантовано безпеку, не можна очікувати успішної економічної відбудови чи демократизації. Далі президенту США треба досягти справжньої інтернаціоналізації іракської політики. Адже ані американська окупація, ані залежний лише від Вашингтона перехідний уряд не здобудуть тривалої підтримки в Іраку. Залишається лише під питанням, чи вдасться президентові Бушу в рік виборів знайти силу для переходу на таке реальне підґрунтя, - розмірковує видання РЕЙНІШЕ ПОСТ.

Газета ЛАУЗІТЦЕР РУНДШАУ з Коттбуса звертається до останніх запевнень Джорджа Буша в тому, що США й надалі дотримуватимуться своєї політики «розбудови в Іраку вільного й демократичного суспільства»:

Сильні вислови, якими американський президент обґрунтовує свою подальшу іракську політику, не слід сприймати серйозно. На разі Буш веде передусім пропагандистську битву за своє переобрання. У ній ніщо не повинно виглядати, як визнання помилковості попередніх рішень. Насправді американські військові в Іраку дедалі більше втрачають контроль над ситуацією. Їм не залишається практично нічого іншого, як продовжити, нехай і прихований, але вже розпочатий відступ. (...) У Америки немає тих волі й коштів, щоб гарантувати тривале поліпшення становища людей в Іраку, - переконана газета ЛАУЗІТЦЕР РУНДШАУ.

Над можливостями розв”язання проблем в Іраку розмірковує газета ВЕЛЬТ:

Шансів не матиме жоден уряд, який хоча б трохи запідозрили в тому, що він – американська маріонетка. Виглядає на те, що до складу нового іракського керівництва доведеться запрошувати таких діячів, як ас-Садр чи колишні прихильники партії БААС. Доведеться просити допомоги в якомога більшої кількості арабських держав, може навіть в Ірану. Потрібна буде й ООН, адже саме до її представника Лакдара Брагімі готові прислухатися шиїти. Перш ніж можна буде говорити про розбудову демократії в Іраку, треба гарантувати країні довготривалий мир. Потрібно щось на кшталт ”нового початку”, який би вирізнявся більшою політичною делікатністю, більшими грошима в іракських руках і більшою кількістю солдатів. Але вдалим такий ”новий початок” може бути лише, якщо дотримуватися саме такої послідовності, – наголошує берлінське видання ВЕЛЬТ.

Ще одна столична газета – ТАҐЕСШПІҐЕЛЬ – звертається до захоплення іноземних заручників в Іраку:

Від усих цих захоплень аж ніяк не складається враження, що йдеться про централізовано керовані акції. Ймовірно, є багато груп, які без особливого вибору захоплюють заручників. Більшість повстанців, вочевидь, не є терористами-самогубцями, які готові пожертувати своїм життям. Інакше кажучи: з ними можна вести переговори. І їх можна відлякувати військовою силою, як показав досвід вигнання прибічників ас-Садра з багатьох міст. Зараз американцям слід бути обережними, щоб не вийшло так, що за їхньої допомоги ас-Садр перетвориться на мученика. Цілеспрямована ліквідація цього духовного лідера лише підсилить враження, яке й без того панує в арабських медіа. Йдеться про те, коли присутність США в Іраку порівнюють з окупацією Ізраїлем палестинських територій, – пише ТАҐЕСШПІҐЕЛЬ.

До іншої теми. ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ з Мюнхена звертається до візиту ізраїльського прем”єр-міністра Аріеля Шарона до Сполучених Штатів Америки:

До США прибув уже традиційний гість. Упродовж трьох років Аріель Шарон намагається зайняти у Вашингтоні позицію ексклюзивного представника конфліктуючого близькосхідного регіону. Тепер він знову говорить з Бушем про досить свавільні шляхи до миру. Цього разу ізраїльський прем”єр презентує президентові США свою концепцію односторонніх ліквідацій усіх єврейських поселень у секторі Ґаза та кількох поселень на Західному березі ріки Йордан. Бушові ж, який у своїх думках перебуває, звісно, в Багдаді, доводиться маневрувати між Ґазою та Єрусалимом, щоб не загрузнути ще глибше в близькосхідному конфлікті. Концепція ж ізраїльтян є недосконалою від самого початку, адже не можна досягти успіху такими односторонніми діями. Той, хто хоче покласти край конфліктові на Близькому Сході, не може оминути шлях прямих переговорів з палестинцями, – переконана ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ.