Амністія боргів надає шанс країнам, що розвиваються

Задоволення у Лондоні та Берліні, Єйфорія у Мапуто, Дар-ес-Саламі та Бамако: амністію боргів 37 семи головним чином африканським державам зустрічали звуками литаврів. Навіть гуманітарна допомога відомої британської харитативної організації ”Оксафам” блідне в порівнянні з цим щедрим подарунком. Британський міністр фінансів Ґордон Браун назвав угоду про списання боргів ”наймасштабнішою ініціативою, спрямованою проти бідності”, його німецький колега Ганс Айхель додав, що це – ”історичне рішення”.

Зазначає Rheinischer Merkur і далі висловлює таке застереження:

На тлі гучних литаврів мають пролунати і запитання. Дійсно, пробачення боргів надає шанс країнам, що розвиваються, інвестувати в охорону здоров”я та виховання. Східноафриканська країна Танзанія могла б посилити боротьбу із розповсюдження вірусу СНІДу. Проте, хто може бути впевненим, що країни, яким даровано не сплачувати борги, насправді вкладатимуть гроші у боротьбу з бідністю, а не у нарощування військових арсеналів чи надзвичайно дорогі престижні споруди?

Ставить запитання Rheinischer Merkur і обґрунтовує причину свого занепокоєння:

Адже про механізми контролю у Лондоні майже не говорили, хоча досвід вже свідчить про те, що цьому слід приділяти увагу для того, щоб гроші не перетікали до кишень корумпованих чиновників. Зразком того, як так званий ”добрий уряд” дбає про розвиток країни, може бути Зімбабве. Там протягом чверті сторічя править Роберт Мугабе, котрий з великою майстерністю водить за носа міжнародну спільноту, собливо, коли йдеться про фінансову допомогу. Минулого тижня він, не зважаючи на міжнародну репутацію Зімбабве, наказав поліції зруйнувати сотні осель критиків режиму у найбідніших районах. Тому звернути увагу слід на те, щоб Африка несла відповідальність за реалізацію наданого шансу, - зауважує Rheinischer Merkur.

Перейдемо до іншої теми. Тижневик Zeit аналізує, які настрої панують у польському суспільстві сьогодні, через рік після великого розширення Євросоюзу:

З одного боку на настрої громадян впливає євроскептицизм консервативних партій, з іншого – саме як член Європейського Союзу Польща здобула суттєвих зовнішньополітичних успіхів. Варто пригадати хоча б польське посередництво під час Помаранчевої революції в Україні, успіх якої був би неможливим без втручання ЄС та без поділу ролей між Польщею та Німеччиною. Хоча були й гіркі невдачі, наприклад, коли Німеччина й Франція не підтримали Польщу та балтійські держави в їхній суперечці з Росією, котра 9 травня по-стіліністськи презентувала пермогу в Другій світовій війні.

Зазначає Zeit і наголошує:

Тим не менше, можна стверджувати, що перший рік у Євросоюзі завершився для Польщі з позитивним балансом. Всі Касандрові пророцтва, що, мовляв Варшава буде не в стані освоїти всі кошти ЄС, що польські сільськогосподарсьткі продукти буде витіснено з ринку, що Польщею прокотиться хвиля дороговизни – на щастя, не справдилися. Хоча економічне зростання 2005 року трошки сповільнилося у порівнянні з 2004 роком, але водночас зменшилася й питома вага безробітних. І полякам для цього виявилося непотрібним масово виїздити до Німечини. А найважливіше те, що польські харчові продукти не лише не були витіснені з внутрішнього ринку, але й почали завойовувати західноєвропейські супермаркети. Торговий оборот з Європейським Союзом зріс на 40 відсотків, з Росією – подвоївся, щоправда, зокрема й за рахунок зростання цін на сировину.

Констатує Zeit і робить такий висновок:

Оптимальним для поляків рішенням було б підтримати під час референдуму Європейську конституцію. І тут головне не стільки сприйняття тексту документу, скільки необхідність подати сигнал готовності активніше долучитися до процесу поглиблення ЄС і надати нового прискорення німецько-польській співпраці, – стверджує Zeit.

Огляд тижневої преси підготував Любомир Петренко