Анатомія падіння «Герти»

Навіть тренуючись на базі у Хімках (московського «Динамо» - ред.), я регулярно читаю про становище свого колишнього клубу. Щоправда, значно більше часу я провів у «Леверкузені», а в Берліні відіграв лише сезон 2008/2009, проте щиро співчуваю «Герті» з приводу падіння в другу лігу.

Берлін без Бундесліґи, а Бундесліґа без "Герти"

Прикро, що таке місто як Берлін залишилось без Бундесліґи. А Бундесліґа залишилась без «Герти». Напевно, у жодному великому чемпіонаті немає такого, щоб команда зі столиці грала в другому чи третьому дивізіоні. Це по-перше. По-друге, Олімпійський стадіон у Берліні – місце, куди всі завжди з задоволенням приїздили грати. Не знаю, чи правильно адресувати цю претензію «Герті», але, на мою думку, дивно, що в столиці Німеччини не знайшли грошей на посилення команди. Невже в такому місті як Берлін немає грошей?! Цього мені не зрозуміти.

Коли ми з дружиною приїздимо до Берліна і прогулюємось, наприклад, на Курфюрстендамм, люди впізнають мене та підходять привітатися. За сезон, що я там відіграв, ми з уболівальниками переживали здебільшого радісні моменти. Команда закінчила сезон у верхній частині таблиці. Але, як це не дивно, розмов про те, щоб продовжити контракт у «Герті», зі мною ніхто не вів. Однозначно, що після такого сезону потрібно було посилюватися. Плюс команда потрапила в зону Ліги Європи. Однак більша частина гравців, які виступали в основному складі, пішла, а нових гучних придбань в «Герті» не було. Вважаю, що це було найголовнішою помилкою.

Коли гравцям погрожують побиттям - це переходить усі межі

Мені здається, керівники клубу не поставили перед собою цього року завдання знову боротися за вихід в Євролігу або Лігу чемпіонів. Це все ж таки не команда, яка вийшла з другої ліги. Це команда, яка вже багато років грає в Бундеслізі, в якій грало багато «збірників»: і Паль (Дардай – ред.), і Арне (Фрідріх – ред.), й інші. В команді чимало молодих футболістів. Але для того, щоб вони грали, мають бути нехай не ветерани, але досвідчені футболісти, які пограли і в Бундеслізі, і в Лізі чемпіонів. Той самий «Гамбург» щороку підсилюється і підсилюється. Нехай вони не завжди досягають того результату, який перед собою ставлять. Але вони принаймні щось роблять, прагнуть. А в «Герті» цього, на жаль, в нинішньому році не сталося. Такий вийшов і результат.

Довелося читати в інтернеті про заворушення уболівальників під час матчу з «Нюрнбергом». Це неприємний момент як для фанів, так і для гравців. Я розумію уболівальників, які роками приходять на стадіон уболівати за свій клуб і хочуть бачити його на початку таблиці, як це було попереднього року, і пишатися ним. А потім приходять і бачать, що немає жодної самовіддачі або результату, що команда програє конкурентам, які теж борються за зону вильоту. І, тим не менше, коли гравцям погрожують побиттям - це вже переходить усі межі. Я дивився останнім часом небагато ігор «Герти», але не думаю, що футболісти навмисно грають проти клубу або тренера, або проти уболівальників. Бувають такі ігри, бувають такі сезони. Упевнений, що й самим гравцям хотілося б танцювати після ігор біля трибун уболівальників.

Не падати духом і через рік повернутися

Я звертаюсь до гравців. Зараз всі, в будь-якому разі, за тиждень підуть у відпустку. Треба забути все це і в наступному сезоні продемонструвати всім, що «Герта» належить до Бундесліґи. А вболівальникам бажаю бути терплячими. Як на мене, можливі два варіанти розвитку подій: або команда «впаде», «розсиплеться», або, навпаки, поставить перед собою завдання піднятися і досягне цього. Так, як це робив «Кельн» упродовж багатьох років, вилітаючи й швидко повертаючись назад. Це було б ідеальним варіантом для «Герти» - поставити на карту все й битися за вищу лігу.

Автор: Андрій Воронін
Редактор: Захар Бутирський

Довідка:
Андрій Воронін - український форвард, який виступав за «Герту» (Берлін) з вересня 2008 по червень 2009 року. За цей період він забив 11 голів у 33 зустрічах, тобто в середньому по одному м'ячу в кожних трьох матчах.