Анґела Меркель - політик, що дочекався свого моменту

Затвердженням Анґели Меркель на посаді федерального канцлера Німеччини нарешті завершився двомісячний післявиборний марафон. Преса пише передовсім про політичну атмосферу, яка нині панує в Берліні, а також про те, як лідер християнських демократів торувала собі шлях на політичний олімп. Газета FRANKFURTER RUNDSCHAU відзначає, що Меркель надзвичайно стримано сприйняла своє затвердження на посаді:

Тріумфування Меркель лише дратувало би вимушених партнерів по коаліції – соціал-демократів – і болюче нагадувало би їм про втрачені позиції. Крім того, ставши канцлером у нелегкі для країни часи, лідер християнських демократів розуміє, що не має права самозадоволено посміхатися на очах у виборців, які відчувають, що вже скоро держава витрушуватиме їхні кишені. Тоді як попередник Меркель на посаді канцлера Ґергард Шредер поставав політиком, якому влада приносила очевидне задоволення, нинішня голова уряду виглядає відповідно до масиву важких завдань, що стоять перед нею. Абсолютна більшість німців, як свідчать опитування, асоціює Меркель із цілеспрямованістю і наполегливістю. Однак аж ніяк не скажеш, що виборці покладають на неї великі сподівання. „Німкеня зі Сходу, протестантка” на чолі уряду? Ще не так давно мало хто міг собі таке уявити”, - зазначає FRANKFURTER RUNDSCHAU.

Далі видання розглядає особливості політичної кар’єри Анґели Меркель:

До 1989 року молода вчена-фізик була далекою від політики і планувала йти абсолютно іншим шляхом. Нині вона сама з подивом оглядається у минуле, через яке вона величезними кроками прийшла до влади. Ще якихось п’ятнадцять років тому вона прийшла у політику із тією нерішучістю, із якою підлітки вперше приходять у кінотеатр на фільм із віковим обмеженням. За такою аналогією можна сказати, що сьогодні Меркель вже встигла стати директором цілого кіновиробництва”, - порівнює газета.

FRANKFURTER RUNDSCHAU звертає увагу на збіг політичних обставин, який сприяв кар’єрі нинішнього канцлера:

Канцлер Меркель – це не успіх стратегічного проекту і не результат таємного плану. Це ідеальне поєднання терпіння і вміння використовувати свій шанс. Свого часу необізнаного політика зі Сходу вдало запримітив канцлер Коль і одразу долучив до справи. Потім був великий скандал із незаконними партійними пожертвами, який поставив хрест на політичних амбіціях багатьох досвідчених і впливових колег по партії. На минулих виборах колега із Баварії Едмунд Штойбер „прогорів”, невчасно підтримавши Буша у війні в Іраку. Цього разу настав її час і зухвала самовпевненість Шредера після фактично програних виборів лише зіграла на руку Меркель, згуртувавши навколо неї однопартійців, -

відзначає FRANKFURTER RUNDSCHAU і, завершуючи політичний портрет першої жінки-канцлера ФРН, проводить паралель із футболом:

Анґела Меркель, як кажуть спортивні коментатори, має „гольове чуття”. Тобто вона забиває голи головно завдяки тому, що правильно обирає позицію. Як „забивний форвард” вона не розтринькує нагоди забити гол”, - підсумовує FRANKFURTER RUNDSCHAU.

HANDELSBLATT із Дюссельдорфа порівнює манери Меркель і її попередника Шредера:

Кожен канцлер як особистість поєднує у собі стиль і змістовне наповнення, відчуття влади і вміння використовувати політичні метафори. Із приходом Меркель до владних коридорів Берліну приходить стиль управління, кардинально відмінний від попередників. Це буде проявлятися особливо чітко тоді, коли Меркель почуватиметься на посаді сама собою. ЇЇ неприйняття театральності у політиці, високих слів і шоу цілком пасує до прагматичності молодшого покоління німців”, – зауважує HANDELSBLATT.

Щоденна газета DIE WELT розглядає завдання, які постають перед новим головою німецького уряду:

Вченій-фізику, з огляду на поставлені задачі, не позаздриш. Над країною тяжіє хвороба проблем, вирішення яких відкладав не один німецький уряд. Щоправда, все не так трагічно, як це змальовували політичні опоненти у ході передвиборчої кампанії, звинувачуючи у бідах однин одного. І все ж, у нинішній ситуації німецька держава має певною мірою дистанціюватися від громадського сектора і дати громадянам більше простору для власної відповідальності. Людям треба дати зрозуміти, що Німеччина більше не може бути державою соціальної великодушності, в якій кольоровий телевізор і нова модель мобільного телефону належать до гарантованого прожиткового мінімуму. Якщо нинішньому поколінню політиків і варто зважити на уроки німецької історії, то лише на ті, які довели: Німеччині потрібно не більше, а якомога менше поважати жадібність до державного забезпечення, - критично підсумовує DIE WELT.

Огляд преси підготував Євген Тейзе.