1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

"Апетит на біо!" - від екокрамничок до біосупермаркетів

Ганна Лук"янова20 жовтня 2003 р.
https://p.dw.com/p/APFg

Компанія Pepsi виграла черговий раунд боротьби зі своїм найзапеклішим конкурентом Coca-Cola. Pepsi змінила тактику й зробила ставку не на традиційні коричневі газовані напої, а на біо-чипси та біо-пластівці. "Наші продукти містять лише екологічно чисті картоплю, кукурудзу та сир", - зазначається на етикетках. Покупців це переконало: за підсумками третього кварталу цього року, обіг концерну Pepsi збільшився на 9%.

На споживчих ринках панує справжній "біо бум". Як свідчать дані опитувань, понад 70% німців схвально ставляться до біопродуктів. Більше половини німецьких споживачів час від часу купують екологічно чисті товари. А 40% упевнені, що безхімікатні молоко, м"ясо, садовина городина займатимуть дедалі більше місця в їхньому раціоні. Бажання клієнта - закон для продавця. Останніми роками екопродукти з ринкової ніші невеличких "зелених" крамничок упевнено переміщуються на полиці супермаркетів. Більше того, у великих німецьких містах почали з"являтися спеціальні біосупермаркети. В одній з таких кельнських "екологічних продуктових оаз" побував наш кореспондент Федір Буцко:

"Якщо середня площа біокрамнички - метрів 40-50, то Basik - це 700 квадратних метрів із жовтою підлогою та синьою стелею. На перший погляд, він мало чим відрізняється від інших супермаркетів. Хіба що в Basik трохи менше реклами. Одразу ж біля входу розмістився відділ з випічкою. На прилавку - кілька видів хліба з борошна грубого помелу з висівками, але є й солодкі булочки, печиво. "Чи є різниця між звичайним хлібом та вашим?" - запитали ми в продавниці:

"Різниця є. Усе, що ми продаємо, надходить з контрольованих екологічно чистих господарств і не містить речовин, які позначають літерою "Е" з номером, та інших добавок , що їх, як правило, використовують у всіх хлібо-булочних виробах. Вибір у нас, швидше, середній. У звичайних булочних ширший асортимент".

Якщо хлібо-булочних виробів у біосупермаркеті менше, то рису, наприклад, аж цілих дві дюжини гатунків. Очищений та неочищений, круглястий та довгастий, білий, жовтий, червоний, чорний і навіть фіолетовий. Є, наприклад, знаменитий рис басматі, який вирощують біля підніжжя Гімалаїв, а є й дикий чорний рис з Північної Америки. Не меншим різноманіттям відрізняється й стенд з макаронними виробами. Жінка років 45-ти уважно вивчає написи на пакетах. Екологічно чисті продукти, за її словами, вона купує вже років десять. А що саме?

"Зазвичай це молочні вироби, городина, садовина, сири, м"ясо... Тобто, все, що купуєш свіжим. Сіль, цукор та борошно я тут не беру. Надто дорого. Хліба я ніколи не купую в звичайних магазинах, тому що в біопекарнях він і кращий, і смачніший. Як на мене, то екопродукти загалом краще смакують. Як смакували продукти раніше. Їм я небагато, готую прості страви, тепер переважно вегетаріанські. Тому для мене біопродукти цілком доступні."

У новому біосупермаркеті ціни в середньому на третину вищі за "нормальні". З іншого боку, сушені водорості чи біомюслі тут трохи дешевші, ніж ті, що їх продають у невеликих біокрамничках. До речі, саме з виникненням останніх і розпочався десятиліття тому рух прихильників екологічно чистої їжі.

"Раніше похід у біокрамницю був кумедною справою. Там, на відміну від інших продуктових магазинів, завжди було значно менше покупців, але обслуговування тривало страшенно довго. Тоді люди ще мало знали про "еко" й подовгу розмовляли з продавцем. Це був свого роду клуб, де відвідувачі спілкувалися, давали одні одним поради. Коли в тебе було обмаль часу, то марно було й заходити до такої крамниці. У супермаркеті, навіть коли в черзі до каси стоїть десять покупців, усе відбувається значно швидше," -

пригадує один із відвідувачів Basik. На початку вісімдесятих соціологи Німеччини виокремлювали в певну групу людей, які пропагували необхідність змін екологічної політики. Ці громадяни на власному прикладі намагалися чинити спротив споживацькому суспільству. Вони принципово не їздили автомобілем, носили одяг з льону чи конопель, харчувалися сирими продуктами й вели на кухні розмови про небезпеку атомної війни. Сьогодні покупці біокрамниць змінилися так само, як і самі крамниці.

"Я гадаю, що багато наших клієнтів цікавиться питаннями екології й симпатизує "зеленим". Хоч про всіх цього не скажеш. У такому біосупермаркеті представлені всі політичні напрями. Я чую це з розмов. Звичайно, більшу частину відвідувачів становлять переконані екологісти. У біокрамниці, де я колись працював, переважно купували самі "зелені", -

розповідає Норберт. Раніше він сам був господарем екомагазинчика, тепер працює в біосупермаркеті. Чи не шкодує, що затишні міні-біокрамниці відходять у минуле?

"У крамничках було добре, але працювати в такому великому біосупермаркеті цікавіше. Приємно дивитися, коли в магазині так багато народу. Великі супермаркети приваблюють велику кількість покупців."

Хтось розглядає полиці з присмаками, хтось кладе у візок городинний набір з однієї моркви, половини селери та капусти. А хтось уже прямує з повним візком до каси. На тиждень має вистачити. Директорка Basik Барбара Кур:

"У нашому супермаркеті ми даємо покупцеві відчути, що йому тут раді. Але на відміну від біомагазинів, у нас відвідувач може спокійно оглянутися. Якщо йому потрібна консультація, ми завжди напоготові. Коли ні - ми до нього не чіпляємося. Це саме те, чого багатьом раніше бракувало: можливості познайомитися з екопродуктами, з тим, що взагалі виробляється в екогалузі."

Спростовуючи уявлення про те, що здорова їжа - це лише городина, садовина або рис, Basik пропонує шоколад, жувальні цукерки, морозиво й навіть горілку. Біогорілка?.. За роз"ясненням ми звернулися до продавця:

"Біором та біогорілку виготовляють з екологічно чистих складників. Тобто, зерно чи ялівець були вирощені без застосування хімікатів. Але так чи інакше, це міцний алкогольний напій. Чи є біогорілка кориснішою за звичайну, цього ми, відверто кажучи, не знаємо."

Відвідування біомагазину певною мірою можна порівняти з історико-кулінарним екскурсом. Поруч з відділом екоспиртного міститься секція дарів садів та городів. Тут можна побачити традиційну для Німеччини городину, яка останнім часом зникла з продажу, звільнивши місце для паприки та баклажанів. Це, зокрема, мангольд - буряк з неїстівним коренем але соковитим їстівним листям. Або пастернак, який тепер знає далеко не кожна німецька господиня. Такими зеленими "раритетами" пані Шульце не здивуєш. Вона має чудовий вигляд, хоч і розміняла восьмий десяток:

"Я купую винятково біологічно чисті продукти, причому вже давно. Ще кілька десятиліть тому, коли на полях стали використовувати більше пестицидів, уся моя родина перейшла на екопродукти. Що ж до мене, то, що старіша людина, то менше вона потребує їжі. Зате екологічно чистої."

На виході з біосупермаркету висить дошка оголошень. "Дякуємо за чудовий трав"яний чай!", або "Коли з"явиться в продажу кетчуп Рапунцель?". Нижче відповідь: "У цьому сезоні вже весь з"їли. Чекайте нового врожаю." Магазин спілкується зі своїми клієнтами. Їх стає щодень більше."

Федір Буцко, який підготував цей репортаж, теж пообіцяв ще неодмінно зайти в Basik. Уже без мікрофону.

Цього тижня в Кельні відбувся найбільший у світі фаховий ярмарок харчових продуктів ANUGA. Свої вироби на ньому презентували понад 6.000 підприємств з 93 країн. "Апетит на біо!" - а це було одним з головних гасел заходу - намагалася збудити у відвідувачів і українська фірма Мівіна. Як і інші виробники, українці гарантували найвищу якість своїх натуральних екологічно чистих продуктів. Потенційним клієнтам Мівіни залишається, втім, покладатися лише на порядність партнерів, адже чіткі законодавчі норми щодо біопродуктів в Україні поки що відсутні. А тим, хто не хоче чекати, доки у вітчизняних законодавців дійдуть руки до екологічно чистих картоплі, яблук та моркви, доведеться поки вирощувати їх на власних ділянках.