Афера Siemens – вершина корупційного айсбергу

Від 15 до 20 мільйонів євро за вказівкою Йоганнеса Фельдмаєра було переказано на рахунки „Товариства незалежних членів виробничих рад”. Це незалежне від профспілок об’єднання, як стверджують його керівники, покликане представляти інтереси простих робітників. До його складу входять, зокрема, численні члени виробничої ради Siemens. Чиї інтереси вони представляють насправді? Таке запитання нині ставлять собі тисячі пересічних співробітників Siemens після арешту Фельдмаєра.

Прокуратура підозрює, що відмиті ним гроші, були звичайнісіньким хабаром, завдяки якому керівництво концерну гарантувало собі обрання лояльної виробничої ради. Приручити цей орган, „великим босам” дуже вигідно, пояснюють у профспілках. Адже тоді можна без особливого головного болю ухвалювати „проблемні” рішення: скорочувати штат, скасовувати соціальні гарантії.

Вершина айсбергу

Німці дуже занепокоєні низкою гучних корупційних скандалів. Адже прозорість у керівництві підприємствами є закріпленою законом вимогою до роботодавців. Безпосередня участь співробітників у прийнятті рішень є важливою складовою у німецькій системі соціального захисту. Наскільки високою була віра німців у законність, настільки великим є нині розчарування. До того ж, нинішні скандали є лише вершиною айсбергу, каже головний прокурор міста Франкфурт-на-Майні, експерт з питань корупції Вольфґанґ Шаупенштайнер:

„З огляду на нинішню корупційну лавину, всі випадки зловживань розслідувати практично неможливо. Цей вид злочинності має дуже великі тіньові масштаби: зі ста умовних корупційних прав вдається розслідувати не більше п’яти”, - зазначає експерт.

Вже довший час прокурор Шаупенштайнер саме намагається пролити світло на темні, заплутані грошові потоки концерну Volkswagen. Існують підозри, що при розрахунках німецького автомобілевиробника із фірмами-постачальниками зникають без вісти чималі суми. За даними слідчих, одна з фірм дала керівникам Volkswagen хабарі у сумі близько семисот тисяч євро за отримання замовлень.

У розголосі ніхто не зацікавлений

Але, звісно, не лише приватні підприємства страждають від корупції. Ця хвороба, переконані експерти, є хронічною для таких галузей як будівництво, охорона здоров’я або... утилізація відходів. Іноді спливають на поверхню і афери за участі державних чиновників. Два роки тому прокуратура Франкфурта розслідувала справу про незаконне надання дозволів у відомстві з регулювання будівництва. Тоді під слідство потрапили одразу понад двісті державних службовців. Сума збитків оцінювалася у шість мільйонів євро. Корупція рідко випливає на поверхню. Не в останню чергу тому, що ніхто не зацікавлений, аби факти зловживань набували розголосу, зауважує Петер фон Бломберґ з антикорупційної організації Transparency International:

„Все що можна „зам’яти” – тихенько „заминається”, щоб громадськість по-можливості нічого не дізналася. Щоб не було ніяких кримінальних справ. Бо коли такі речі виходять на поверхню – це дуже шкодить репутації фірми”, - каже фон Бломберґ.

Топ-менеджмент - окрема планета

На думку багатьох менеджерів, бажано, щоб і прості співробітники підприємств нічого зайвого не знали. Професор Ганс Зее, який досліджує економічну злочинність, дійшов висновку, що топ-менеджмент великих концернів – це окремий світ, дуже далекий від проблем простих робітників:

„Ці кола дуже відірвані від соціального контексту. Вони часто навіть не задумуються над тим, які наслідки матиме те чи інше рішення для робітників. Вони мислять своїми категоріями ринкової економіки”.

Експерти констатують, що в умовах вільного ринку створюється „замкнене коло”. З одного боку, висока конкуренція на ринку є стимулом для здорового розвитку, поліпшення якості товарів і послуг. Але з іншого – є висока спокуса випередити конкурентів не за рахунок кращого продукту, а просто за хабар. До речі, за даними Transparency International, Німеччина за рівнем корупції посідає шістнадцяте місце у світі. Тобто, у більш як ста сорока країнах світу рівень корупції є ще вищим. Зокрема в Україні – вона на 99 місці.