Балкани стукають в європейські двері

Черга охочих приєднатися до Європейського союзу є довгою. Румунія і Болгарія вже є власниками підписаних угод про вступ до ЄС і долучаться до спільноти 2007, найпізніше – 2008 року. Із Хорватією і Туреччиною Євросоюз розпочав переговори у жовтні. Наступною статус кандидата має отримати Македонія. Решта країн західних Балкан (Албанія, Сербія-Чорногорія і Боснія-Герцеговина) вже ведуть перемовини про укладання угод про стабілізацію і асоційоване членство, які є першими сходинками тривалого шляху до членства в ЄС. Єврокомісарові з питань розширення Оллі Рену наступним часом доведеться сконцентрувати свою увагу на Балканах:

„Західні Балкани – це особливе випробування для Європейського союзу. Ми мусимо довести силу реформ у цьому регіоні, де державні структури ще слабкі, а суспільства розділені“

Комісар переконаний, що головним завданням Євросоюзу є стабілізація цього регіону, який лише нещодавно пережив руйнівні конфлікти і громадянські протистояння. Найбільш ефективним засобом досягнення цієї мети є інтеграція до Європейського Союзу, переконаний Оллі Рен. У Македонії, над якою лише чотири роки тому нависла загроза збройного повстання албанської меншини, завдяки співпраці з ЄС відбулися ґрунтовні зміни:

„Ця країна, що стосується стабілізації, є історією європейського успіху. 2001-го року Македонія перебувала на межі громадянської війни. Сьогодні вона вже серйозно стукає у наші двері“

Статус кандидата на вступ до Європейського союзу передбачає ще більш інтенсивну співпрацю. Урядові сусідньої Албанії для досягнення такого результату доведеться ще немало попрацювати. Та все ж, ЄС відзначає значний поступ Тірани у становленні вільної держави та ефективної економіки. Цьогорічні вибори у цій країні також відповідали європейським стандартам, додає Оллі Рен:

„Албанія продемонструвала достатній поступ для початку процедури надання асоційованого членства в ЄС. Отже, вже у близькому майбутньому ми зможемо завершити перемовини про укладання відповідної угоди”.

Це означає, що вже найближчим часом Тірана ще на одну сходинку наблизиться до ЄС. Для Сербії і Чорногорії, а також Боснії і Герцеговини ця сходинка ще попереду. Із цими двома державами Євросоюз має намір розпочати консультації про перспективу отримання асоційованого членства, яке передбачає зокрема і значну фінансову підтримку. Обидві держави для початку відповідної процедури мають засвідчити достатню відкритість у співпраці із військовим трибуналом. Десять років по укладенню Дейтонської мирної угоди Євросоюз очікує притягнення до відповідальності військових злочинців. Сербія і Чорногорія демонструє у цьому питанні відкритість, проте уряд країни має продемонструвати наявність політичної волі для вичерпної співпраці, наголошує Оллі Рен:

„Дійсно, ця країна зробила значні кроки вперед. Однак вони мусять вести до повноцінної співпраці з військовим трибуналом у Гаазі, а отже до арешту і видачі лідера боснійських сербів Караджича і генерала Младіча”

Невідкладним є питання, який міжнародно-правовий статус отримає провінція Косово, яка формально все ще є частиною Сербії, а фактично перебуває під адміністрацією Об’єднаних націй. Доповідь Європейської комісії містить висновок, що в цілому Балканському регіоні зберігаються значні проблеми із незалежністю юстиції, боротьбою з організованою злочинністю і корупцією.

Протягом наступного десятиліття, за яке шість (а разом із Косово, може, і сім) балканських країн пройдуть весь шлях до членства в Європейському Союзі, і самій Спільноті належить виконати немалі домашні завдання. Скептичним громадянам країн ЄС потрібно роз’яснити логіку і доцільність приєднання цих країн до Союзу, який із нинішніми 25 учасниками багатьом європейцям здається роздутим. Комісар ЄС із питань розширення Оллі Рен застерігає від поспішних кроків:

„Що стосується взяття на себе нових зобов’язань, тут ми маємо бути дуже обережними. Нині йдеться про те, аби дотриматися раніше даних обіцянок”

Отже, на широкі жести брюссельських комісарів Україні і Грузії, які задекларували чіткий курс на європейську інтеграцію, найближчим часом розраховувати не варто. Однак фін Оллі Рен звертає увагу на ті успіхи, яких за останні роки досягли країни, які проголосили намір приєднатися до ЄС:

„Сьогодні ми можемо на власні очі бачити, які перетворення відбулися у країнах Центральної і Східної Європи. Це відбулося не в останню чергу завдяки перспективі вступу до Європейського Союзу”

Комісар ЄС з питань розширення Оллі Рен зазначає, що для більшої ефективності інтеграційних процесів Євросоюз потребує нових чітких договірних рамок і механізмів. Дієвість Європейської спільноти у співпраці з головними партнерами значно підвищило би прийняття спільної конституції. Однак, це питання поки довелося відкласти на невизначений термін, нарікає Оллі Рен.