Безвізовий режим: Євросоюз став обережніший

Із цим запитанням ми звернулися до експерта з питань міграції німецького фонду Бертельсманна Кристел Моргауз.

Deutsche Welle: Пані Моргауз, з першого січня до ЄС їздять без віз серби і македонці. Незабаром це стосуватиметься і боснійців з албанцями. Чи принесла свобода пересувань труднощі для ЄС?

Моргауз: Процес лібералізації візового режиму перебуває під постійним моніторингом, аби визначити, чи немає зловживань. У випадку із Сербією ми спостерігаємо зростання кількості прохачів притулку. Із січня, коли почав діяти безвізовий режим із цією країною, донині притулку у Німеччині попросили близько трьох тисяч сербів. Для країни із населенням у 82 мільйони (Німеччини – ред.) – це небагато. Я гадаю, що для страхів немає підстав. Треба дивитися на позитив для обох сторін. У процесі переговорів про скасування віз країни-партнери ЄС беруть на себе зобов’язання, зокрема, щодо підвищення безпеки документів та охорони кордонів. Це важливий фактор для боротьби з нелегальною міграцією.

DW: Тобто, на шляху до безвізового режиму виграють обидві сторони. Це стосується й України?

Моргауз: Це не просто шанс, це – необхідність. Поглиблювати співпрацю з Україною та з балканськими країнами у міграційних питаннях – це обопільний інтерес. Краще діяти спільно, з вигодою для обох сторін, ніж залишати все так як є, коли міграційні процеси некеровані.

DW: Однак для балканських країн візи вже скасовано, або це відбудеться незабаром, тоді як для України перспективи незрозумілі, попри план дій. Чи не думаєте Ви, що Україна просто «завелика», що у країнах ЄС бояться скасовувати візи для країни із населенням у понад 40 мільйонів людей?

Моргауз: Все залежить від самої України, наскільки швидко вона виконає критерії. Щодо того, чи варто очікувати зловживань свободою пересування – цього ніхто не візьметься прогнозувати, цього ніхто не досліджував. Потрібен поточний моніторинг ситуації, коли безвізовий режим запрацює. Безвізовий режим може у будь-який момент бути призупинений – у крайньому разі. Якщо будуть численні випадки зловживання, Україна та партнери в ЄС зможуть разом їх розв’язувати. Але треба виходити з того, що чим більше буде можливостей для українців легально подорожувати країнами ЄС терміном до трьох місяців, тим менше у них буде мотивації зловживати свободою пересувань.

DW: Тим не менше, серби стали частіше просити притулок у Німеччині. Вам відомі причини такої тенденції?

Моргауз: Існує думка, що це пов’язано з відсутністю механізмів легальної трудової міграції. Можливо, варто дати цим людям шанс легально працювати тут.

DW: Чи вплине, на Вашу думку, «балканський» візовий досвід ЄС на перспективи скасування віз для України?

Моргауз: Я гадаю, що так. Євросоюз став обережнішим. Ви бачите, що у випадку з Україною у плані дій з лібералізації візового режиму немає автоматизму – виконання критеріїв не призведе до негайного скасування віз. Сьогодні в Європі замало політиків із сильними об’єднавчими ідеями, таких як Гельмут Коль або знакові постаті європейської інтеграції 60-их – 70-их років. Сьогодні подальша інтеграція в Європі визначається не ідеями, а оцінками шансів і ризиків. Будемо сподіватися, що у випадку з Україною політики бачитимуть більше шансів, а не боятимуться негативних наслідків.

DW: Наскільки сильними є ці страхи у головах політиків. Уявімо, Ви були би міністром внутрішніх справ Німеччини. Які страхи Ви би мали щодо скасування віз для українців?

Моргауз: Дійсно, страхів в Європі багато. Але всі вони походять з тих часів, коли міграція на континенті була некерованою. Треба дивитися уперед. Сьогодні з Німеччини їде більше людей, ніж сюди приїздить. Жодного напливу мігрантів немає. Навпаки – іммігрантів потрібно більше. Не можна лише мислити категоріями страхів.

Розмову провів Євген Тейзе.

Редактор: Наталя Неділько