Безхмарне політичне небо для президента Франції

Однією з головних тем у коментарях європейських видань є результати першого туру парламентських виборів у Франції, де перемогу здобули консерватори з партії нещодавно обраного президента Ніколя Саркозі. Німецька Nordwest-Zeitung зокрема зазначає:

Більшість французів дотримуються думки: ми хочемо нового початку. Без усіляких вагань і обмежень. І в цього нового початку є навіть ім’я – Ніколя Саркозі. Після переконливої перемоги в першому турі виборів і очевидно не менш переконливої, яку вдасться здобути через тиждень, Саркозі, а з ним і весь буржуазно-консервативний табір отримали всю повноту влади. В руках Саркозі – підкріплений довірою громадян мандат на проведення проголошених реформ, - переконана Nordwest-Zeitung.

Швейцарська Basler Zeitung продовжує тему:

Політичний горизонт для нового французького керівництва такий же блакитний і безхмарний, як і кольори партії-переможця. Виборці були послідовні в своєму рішенні, підтвердивши вотум президентських виборів. Справжній масштаб тріумфу стане зрозумілий за тиждень, коли в другому турі визначиться остаточний розподіл місць в парламенті. Але вже після недільного голосування стало зрозуміло, що французи не просто забезпечили підтримку більшості парламенту новому президенту та його уряду, але й фактично відкрили безперешкодну дорогу його реформам, - наголошує Basler Zeitung.

Ще одна швейцарська газета, Tages-Anzeiger, пише:

Власне справжньою новиною є інше: Франція непомітно рухається в напрямку до фактично двопартійної системи, яка є досить розповсюдженою в англосаксонському просторі. Праві Саркозі та ліві Сеґолен Руаяль практично вже розділили між собою більшу частину політичного простору. (...) Якщо такий розвиток до двох протилежних полюсів наступними роками таки справді підтвердиться, то французька партійна система, яка донині стабільно страждала від розколотості, наближається до революційних змін, - наголошує Tages-Anzeiger.

До іншої теми. У фокусі преси залишаються відносини між США та Росією на тлі американських планів розмісити в Східній Європі елементи системи ПРО. Німецьке видання Bayerische Rundschau коментує останній розвиток подій:

Зроблена в Гайліґендаммі несподівана пропозиція президента Росії разом з американцями використовувати радарну станцію в Азербайджані стала сигналом тривоги не стільки для Вашингтона, як для Праги та Варшави, а також для інших столиць у Східній Європі. Чехи й поляки мають намір захистити себе американськими військовими базами на своїй території не стільки від гіпотетичної загрози з Ірану, як від гіпотетичного повернення привида старих часів Варшавського пакту. Така психологія стає одним з факторів міжнародної політики, - пише Bayerische Rundschau.

До відносини між США та Росією звертається також видання Frankfurter Allgemeine Zeitung:

Може, все це – тільки звичайні ґешефти між сильними цього триполярного світу, в якому кожен тільки про те й думає, щоб розширити свою владу й завадити це зробити іншим. А ле може бути, що між Росією та Сполученими Штатами останніми місяцями відбуваються якісь інші, особливі речі. Вони можуть бути зумовлені не тільки геополітичними константами, але й особистими обставинами: на відміну від китайського керівництва президенти Росії та Америки сіли вже в свої останні поїзди на світових політичних маршрутах. Це примушує їх добре напружитися. Адже коли вони передаватимуть владу своїм наступникам, їм би хотілося, щоб їхні держави стали кращими, або принаймні не гіршими за той стан, в якому вони перебували, коли Путін і Буш самі переймали владу, розмірковує Frankfurter Allgemeine Zeitung.

І на завершення – коментар іспанської газети IDEAL, присвячений візиту президента США Джорджа Буша на Балкани:

Буш висловився за беззаперечну підтримку незалежності Косова. У такий спосіб він знехтував позицією Росії та Сербії, які відхиляють незалежність провінції. Водночас американський президент запропонував формулу швидкого приєднання Сербії до Євросоюзу, не звертаючи однак особливої уваги на ту деталь, що рішення про можливе членство Сербії в ЄС ухвалюватиметься аж ніяк не в США, а залежить зокрема від демократичного розвитку цієї країни, - аналізує IDEAL.