Берлін 8 травня: радість, сором і антифашистські виступи

Урочистості, присвячені круглій річниці закінчення війни, тривають в Німеччині вже не перший день. Кульмінацією стали в неділю, 8 травня, екуменістична Божа служба та сумісне урочисте засідання Бундестагу й Бундесрату в Берліні.

Пам”ять про жертв найстрашнішої війни в історії людства не повинна ніколи згаснути. До цього закликав своїх співвітчизників німецький президент Горст Келер. Згадуючи про 8 травня 1945 року, день капітуляції гітлерівської Німеччини, він зазначив:

”Більшість німців сприйняли цю подію з полегшенням. Водночас вони були ніби затьмарені від важкої поразки й не наважувалися думати про те, яка доля на них чекає далі. Водночас ті народи, що страждали під гнітом так званого ”третього рейху”, сприйняли падіння нацистського режиму з радістю й задоволенням”.

Європа пережила жахливі роки, перш ніж цієї важливої перемоги над гітлерівським пануванням було досягнуто, нагадав далі Горст Келер:

”Вона перетворилася на континент з масових поховань, таборів смерті та руїн. Загинули мільйони солдатів різних національностей. Дороги Європи оббивали сотні тисяч відірваних від батьківщини й знедолених людей, а в ущент зруйнованих містах, як Варшава, Кан чи Київ мешкати можна було хіба що в підвалах”.

Німці дивляться зі страхом та соромом на війну, яку розпочала Німеччина й cхиляють голову, вшановучи пам”ять мільйонів жертв нацистського режиму, наголосив далі Горст Келер. Схожими настроями були наповнені й промови інших провідних політиків, що виступали в неділю на урочистостях у Берліні.

Утім, лише офіційними заходами вшанування річниці завершення Другої світової війни не обмежилося. Ще в ніч з суботи на неділю десятки тисяч громадян нагадали про заверешення війни 33-кілометровим ланцюгом із свічок, що простягнувся через увесь Берлін.

Тим часом найбільше випробування для берлінців було ще попереду. В неділю в центрі столиці очікували демонстрацію неонацистів під гаслом ”60 років брехні про визволення – геть культ провини”. Вона була заздалегідь організована й відповідно дозволена, щоправда не за маршрутом до Бранденбурзьких воріт та меморіалу жертвам Голокосту, як того хотіли ініціатори. Втім, і такого, скороченого маршу неонацистів більшість берлінців бачити не хотіли. Розповідає Наталія Фібріг:

Тисячі демонтрантів перекрили в неділю вулиці, якими хотіли йти неонацисти, а тому праворадикалам довелося скасувати свою демонстрацію. На момент прийняття цього рішення на площі Александерплатц зібралися близько трьох тисяч неонацистів. Вони навідріз відмовлялися спілкуватися з журналістами. Натомість з увагою слідкували за мітингом на площі. Тим часом вулиці в центрі Берліна наповнювали антифашисти:

«Будь-ласка, приходьте всі. Ми вийдемо легальною контрдемонстрацією. Приходьте і допомагайте вимести з міста нацистську пропаганду. Там, де стоїмо ми, – не пройде жоден нацист!»

Серед кількох тисяч громадян, яким вдалося не допустити демонстрації неонацистів в центрі німецької столиці, був і один з найвідоміших політиків партії ”зелених” Ганс-Крістіан Штрьобеле:

”Можу лише знову наголосити, що вважаю важливим і необхідним, що антифашисти в Берліні вийшли на вулиці, щоб не дозволити правим радикалам заполонити вулиці столиці”.

Один з берлінців так обґрунтував свою участь в антинацистській демонстрації:

«Я тут для того, щоб відзначити 60-річчя закінчення війни, і для того, щоб демонструвати проти неонацистів. Дуже важливо показати, як багато тут зараз людей. Хочу, щоб ми змогли в будь-який спосіб показати, що виступаємо проти неонацистів».

Протести берлінців були успішними. Столиця так і не пережила ганебного маршу неонацистів у символічний день 8 травня.

Однак необхідність політичної дискусії щодо поширення неонацистських настроїв, передусім серед німецької молоді, не зникла. На цьому наголосили в неділю низка німецьких політиків та урядовців.