Борат Сагдиєв - новий президент Казахстану?

Щойно презентований в Європі та Америці новий голлівудський фільм „Борат” одразу очолив кіночарти. У Німеччині стрічка навіть випередила широко розрекламовані „Диявол носить Прада” з Меріл Стрип та вітчизняну комедію „Семеро гномів”. Значною мірою такий успіх „Бората” можна пояснити участю у фільмі скандально відомого британського телеведучого Саші Барона Коена та чорним гумором, який межує з некоректністю. Відтак у деяких країнах фільм заборонений до перегляду, як такий, що пропагує расизм, дискримінацію та гей-культуру.

Відомий ведучий М-TV Саша Барон Коен не тільки став продюсером стрічки, одним з авторів сценарію, але і зіграв головну роль – казахського журналіста, расиста, антисеміта, ксенофоба та ненависника жінок Бората Сагдиєва. Комічний персонаж Бората – не новий. Вже кілька років Саша Коен використовує їх у своєму розважальному шоу. Принцип, за яким працює комік, простий: він возвеличує несмак до культурних висот. Телеведучий з дитячою безпосередністю ставить відомим людям наївні запитання, а ті, боячись виглядати „некрутими“, змушені танцювати під дудку Коена:

„В мене ще ніколи не було ідей. Як взагалі ви помічаєте, коли у Вас виникає ідея?“, -

запитує телеведучий в економіста. Фахівець збентежений:

„Коли ви можете сказати: „Вау“. Ви ж маєте на увазі економічні ідеї, так?“

Тоді експерт вирішує проілюструвати свої слова за допомогою прикладу:

„Якщо б у Вас були всі гроші світу, щоб зробили ви перш за все?”

„Замовив би одразу три проститутки!“, заявляє персонаж Коена.

„Ну, звичайно, і це можна назвати вдалим капіталовкладенням“, - сухо відповідає економіст і закінчує інтерв’ю.

На жартах подібного штибу побудований і фільм „Борат“. Уряд Казахстану делегує журналіста Сагдиєва у „найкращу країну світу - Сполучені Штати Америки“. Він повинен перейняти демократичний досвід та розповісти про нього казахам.

Своєю поведінкою головний герой шокує людей на вулицях Нью-Йорка. Він пере свої речі в озері місцевого парку, носить у своїй валізі живу курку і цілується з перехожими, вітаючись з ними польською, чи то пак навіть українською:

„Як ся маєш? Май нейм із Борат!”

Крім польської, головний герой розмовляє англійською, румунською і навіть неіснуючими мовами. Музика у фільмі - це переважно відомі хіти з фільмів Кустуріци. А рідне „казахське” село Бората - Кусек – знімали в Румунії. На фоні напіврозвалених будинків Борат представляє свою 43-річну матір і цілує в губи блондинку-сестру, яка демонструє нагороду за четверте місце у номінації „Краща проститутка країни”.

Але перші негативні враження від представлення Батьківщини головного героя забуваються, щойно Борат ступає на „благословенну” американську землю. Кумедний персонаж казахського „журналіста” – це не стільки кпин із Казахстану, скільки зі Сполучених Штатів: Коен обігрує американські стереотипи, критикує надмірний націоналізм і релігійний фанатизм. У Бората підкреслено хибні уявлення про США. Під час інтерв’ю у феміністичній організації він питає:

- А що таке цей фемінізм?

- Це теорія про рівність чоловіків і жінок.

Борат робить гримасу.

- А ви що вважаєте, що жінок треба вчити?

- Ну звичайно!

- А ви не вбачаєте проблеми в тому, що у жінки мозок менший ніж у чоловіка? Це довів наш вчений доктор Яма, який працює при уряді Казахстану.

Найнебезпечніше у фільмі те, що часом справді важко зрозуміти, кого висміюють жарти з двозначним підтекстом. Так само складно відрізнити, де у стрічці правда, а де – вигадка. Скажімо, перші кадри „Бората” супроводжуються надписом: „Уряд Казахстану представляє”. Звичайно, це жарт, який втім виглядає дуже правдоподібно. Тому офіційна Астана вихід фільму у прокат сприйняля як наклеп. У Казахстані стрічка заборонена. Реакцією на фільм стала сорокамільйонна рекламна кампанія, мета якої – поліпшити імідж країни закордоном.

Втім, британські кінокритики зауважують: казахам на „Бората” ображатися не варто. Адже некоректні жарти Саші Коена є його фірмовим прийомом у шоу-бізнесі. Таку думку в інтерв’ю „Німецькій хвилі” висловила й експерт університету міста Лідс Наталя Богославська:

„Річ у тім, що люди, які дивляться Сашу Барона Коена, добре знайомі з його творчістю. У нього власна аудиторія, яка орієнтується в ситуації і знає, що саме він робить. А робить він от що: він зовсім не сміється над якоюсь маловідомою країною, яка в даному випадку виявилася Казахстаном, а могла б бути і будь-якою іншою. Коен висміює людей, у яких бере інтерв’ю”.

Та часом антиреклама може бути позитивною. На хвилі успіху фільму „Борат” величезну статтю під назвою „Справжнє обличчя Боратстану” з інформацією про географічне положення, історію, культуру Казахстану опублікував щоденник „Обсервер”. А вільна інтернет-енциклопедія „Вікіпедія” була змушена днями заблокувати можливість корегувати статті про Казахстан – прихильники Бората саботували правдиву інформацію, назвавши, приміром, Сашу Барона Коена новим президентом країни. От тільки що думатимуть ті, хто не прочитає „Обсервер”?