Брюссельський марафон Ющенка

В українського президента Віктора Ющенка відбувся своєрідний брюссельський марафон. Протягом одного дня йому вдалося зустрітися практично з усіма керівниками Євросоюзу і до того ж із кількома главами європейських держав. Зранку про майбутнє співпраці України та ЄС Ющенко розмовляв із президентом Європейського парламенту Гансом-Ґертом Петтерінгом, який запевнив Ющенка у підтримці України на європейському шляху.

“Україна – це велика європейська нація. Наступним кроком буде виконання посиленої угоди, яка наблизить ЄС та Україну.”

Наступною на порядку денному була Єврокомісар з питань зовнішньої політики та політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер, яка після зустрічі із Ющенком вирішила переосмислити свою заяву, зроблену напередодні. Обурення української сторони викликали слова комісара про те, що нова посилена угода між Україною та ЄС не буде угодою про асоціацію. Водночас, більшість країн-кандидатів до Євросоюзу спочатку працювали саме над такою угодою. Тож сьогодні, Ферреро-Вальднер вирішила трохи відкоригувати попередню заяву:

“Назву ми цій угоді іще не дали. Щодо назви визначатимуться, звичайно, глави держав Євросоюзу. Звичайно політика сусідства існує не для членства у ЄС, але майбутнє не можна перебачити”.

Водночас український президент закликав не дискутувати з приводу назви майбутньої угоди, а більше сконцентруватися на її суті:

“Головні зусилля, які має зробити Україна, це не вести полеміку з приводу назви документу, форми документу, Повірте аналогічний документ приймала будь-яка держава, яка вступала до Європейського союзу. Більше того є розділи, які набагато глибші по співпраці, аніж із нашими попередниками. Змістовна частина дає хорошу відповідь на європейські прагнення України”.

За словами заступника глави Секретаріату Президента України Олександра Чалого, який був присутнім під час зустрічей українського президента із єврочиновниками, на переговори щодо ухвалення нової посиленої угоди знадобиться рік-піврота. Адже основним пунктом є створення зони вільної торгівлі, а конкретне обговорення цієї теми має бути відкладене доти, доки Україна стане членом СОТ. Втім, очікують, що уже у вересні під час саміту Україна-ЄС делегації, які беруть участь у переговорах з приводу цього документа, вже звітуватимуть про проміжні результати.

Певну частину нової угоди між Києвом та Брюсселем буде присвячено енергетичній темі. За словами Олександра Чалого, Україна дуже уважно вивчає підходи, що розглядаються у Європейському союзі і підтримує її елементи. Енергетика, наголосив Чалий, є питанням стратегічного значення для України.

“Ми привертаємо особливу увагу до того, яку роль у забезпеченні Євросоюзу енергоносіями відіграватимуть країни - транзитери. Україна є одним з головних транзитерів енергоносіїв з теренів Росії та Центральної Азії до Європейського союзу і в цьому контексті ми розраховуємо на дуже плідний діалог про врахування інтересів країн - транзитерів на підставі принципів, закладених у Європейській енергетичній хартії.”

Під час самміту Європейської народної партії, у якому брав участь Віктор Ющенко, зі своїми європейськими колегами він обговорив блок енергетичних ініціатив, зокрема будівництво нафтопроводу Одеса-Броди-Ґданськ. Український президент зауважив, що Україна вже є частиною європейського енергетичного сектора:

“Українська енергетична система, включаючи і газотранспортну артерію, є невід’ємною складовою частиною європейського ринку. Перспективи використання транзитного потенціалу й інших українських можливостей, у тому числі і реалізація електроенергії у західну Європу, для нас формулюється в основах європейської енергетичної стратегії”.

Під час саміту Європейської народної партії Віктор Ющенко, за його словами, “почув багато тверезих думок”, та відчув розуміння не лише стосовно енергетичних питань. Український президент закликав присутніх керівників європейських держав посприяти тому, щоб фракція Європейської народної партії, яка є найчисельнішою у Європарламенті, підтримала резолюцію щодо визнання геноцидом голодомору в Україні у 30х роках минулого століття.