Брюссель-Москва: український маятник розгойдується далі
21 вересня 2006 р.Спочатку про Брюссель. Дві важливі зустрічі провів Віктор Янукович у четвер у цьому місті. З головою Європейської комісії та головою Європейського парламенту. Обидві мали позитивні результати, про що сторони заявили в ході прес-конференції після зустрічей.
За словами президента Єврокомісії Жозе Мануеля Баррозу, для Європейського союзу не має значення, з яким політичним діячем або партією мати справу, головне, щоб вони прагнули демократії.
“Я дуже щасливий, що новий уряд, задекларував відданість України політичним і економічним реформам. І те, що він є прибічником європейських цінностей та європейського майбутнього України”.
Прем’єр-міністр України Віктор Янукович під час зустрічі як і з президентом Європарламенту Хосепом Борелем, так і з президентом Єврокомісії Жозе Мануелем Баррозу, зазначив, що виконати стратегічну ціль Києва – а саме вступ до ЄС - тепер буде легше, оскільки в Україні відбулася політична реформа. Саме вона, за словами Януковича, “уможливила створення коаліційного уряду й коаліції в парламенті, і Україна фактично розпочала новий шлях”.
“Сьогодні саме парламент визначає практично політику і внутрішню, і зовнішню. Засади внутрішньої і зовнішньої політики”, –
зауважив український прем’єр, розповідаючи про те, що його заяву про неприєднання до плану дій стосовно членства в НАТО підтримав парламент. Тож рішення про вступ до північноатлантичного альянсу Україна ухвалюватиме за результатами референдуму, до зони вільної торгівлі з ЄС вона приєднається після набуття членства у СОТ, а от до митного союзу з Росією Київ не збирається. Оскільки, за словами Віктора Януковича, це суперечить українському законодавству.
Україна змушена – хоче вона того, чи ні – проводити маятникову політику між Заходом та Росією, наголошує Александр Рар, експерт Німецького товариства зовнішньої політики. Цю політику не винайшов Янукович, її змушені були дотримуватися і його попередники. Вона триватиме доти, поки є великі розбіжності між Заходом і Росією, і поки сама Україна чітко не визначилася між прозахідною та проросійською орієнтацією, каже Александр Рар. Водночас він готовий позитивно оцінити дії українського прем’єра за таких умов:
„Слід зазначити, що Янукович, який набрав собі додаткових балів у Брюсселі, продемонстрував, що й східноукраїнська владна еліта зацікавлена у кращих відносинах із Заходом. Там він тепер користується більшою довірою до себе. Водночас тепер йому треба летіти до Москви, щоб показати, що Україна, хоча й шукає можливостей для інтеграції в євроатлантичні структури, все ж зацікавлена в добрих відносинах з Росією”.
У п’ятницю Віктор Янукович у Москві. Цей візит, за оцінкою експерта, буде не таким простим, як попередні відвідини російської столиці українським політиком. Говорить Александр Рар:
„З моїх розмов минулого тижня в Кремлі я знаю, що існує чимала недовіра до Януковича. Йому просто недовіряють. У Росії багато хто думає, що він веде подвійну гру, що його інтереси тепер переважно на Заході, і Ющенко його примушує йти саме в цьому напрямку. Існує також думка, що російські інтереси не так сприймаються на українському боці, як того бажає Росія”.
З іншого боку, веде далі Рар, прагматики в Кремлі розуміють, що Янукович - найкращий партнер для Росії, бо саме через нього можна посилити економічні відносини. Не виключено, припускає німецький експерт, що з Януковичем на чолі уряду, Україна може навіть вступити до Єдиного економічного простору з Росією і водночас збереже й добрі відносини з Європейським союзом. Поки ж на порядку денному візиту Януковича до Москви головним питанням є енергетика, каже Александр Рар:
„Росія все ще залишається для України найважливішим партнером в енергетичних питаннях. Адже забезпечення України енергоносіями все ще залежить від Росії, і тому Янукович буде спрямовувати всі свої намагання на те, щоб запобігти газовому конфлікту з Путіним”.
Прогнозуючи результати візиту Віктора Януковича до Росії, Александр Рар зазначив, що якщо Москва підійде до справи прагматично, то главу українського уряду там приймуть добре, а в енергетичній галузі почнеться партнерство без „газової війни”.