1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Бузек: у Польщі всі політичні сили за інтегрцію України в ЄС

18 березня 2007 р.

Польські політики неодноразово заявляли про необхідність надати Україні чітку перспективу членства в Європейському союзі. Чи не змінилося таке ставлення, враховуючи палкі дебати у європейських країнах про необхідність спочатку провести внутрішні реформ ЄС, а вже потім говорити про подальше розширення цієї організації?

https://p.dw.com/p/AO8G
На українсько-польскому кордоні
На українсько-польскому кордоніФото: picture-alliance/ dpa

Поляки загалом досить позитивно налаштовані щодо подальшого розширення ЄС. Пояснюючи таку позицію, депутат Сейму від нині правлячої партії «Право й Справедливість» Артур Завіша нагадав в інтерв‘ю «Німецькій Хвилі» про нелегку долю Польщі в ХХ столітті, коли половина Європи була відділена залізною завісою, коли його країна фактично опинилася під радянською окупацією. Тому, продовжив Завіша, «повернення до родини вільних народів світу» стало великою історичною подією для Польщі. За словами депутата, поляки бажають такого повернення всім європейським народам:

«Польща готова бути адвокатом України в європейських структурах, так, як свого часу Німеччина була адвокатом Польщі в Європі. Для нас це також корисно: чим далі кордон ЄС просувається на Схід, тим краще для нас. Ми хочемо розширення зони безпеки й добробуту на європейському континенті, а прийняття в майбутньому України до Євросоюзу, власне і є розширенням такої зони.»


Депутат Сейму Артур Завіша переконаний, що «Україна потрібна Євросоюзові».

Подібна думка пролунала і від віце-cпікера Сенату Мацєя Плажинського. Він вважає, що Європа не повинна закінчуватися ані на Ельбі, ані на Бугові. «Європа мала б окреслити календар подальшого розширення й подати Україні однозначний сигнал», - сказав Плажинський. Водночас він наголосив, що й Україна сама повинна докласти для цього чимало зусиль:

«Якщо українці будуватимуть державу згідно з європейськими стандартами, то перспектива членства в ЄС - можлива.»

Плажинський переконаний, що Європейський союз тільки виграє від прийняття України. Адже тоді з’являться нові ринки збуту, що важливо для економіки, і нові можливості для підприємницької діяльності.

Колишній прем’єр-міністр Польщі, депутат Європейського парламенту Єжи Бузек пропонує не забувати ще один аргумент на користь надання Україні перспективи членства в ЄС. Йдеться про енергетичну безпеку:


«Україна в Європейському союзі – це для усього ЄС означає більшу стабільність, більшу безпеку, але передусім Україна може бути також важливою складовою енергетичної безпеки Європи. Бо через Україну ми можемо отримувати незалежно від будь-якої країни нафту з Каспійського моря. Вона постачатиметься через Чорне море, через Грузію і через Азербайджан. Завдяки цьому ми можемо значно підвищити стабільність й безпеку на Сході Євросоюзу.»

Крім того, євродепутат Бузек вважає, що «економічно розвинена, демократична Україна позитивно впливатиме й на Росію». Бузек звернув увагу на те, що Москва нині відвернулася від демократії й

пішла в напрямку встановлення авторитарної системи:


«І тут Україна може бути таким добрим балансом, такою противагою до того, що діється сьогодні в Росії і чого усі ми, європейці, дуже остерігаємося. Отже, через Україну ми можемо також стабілізувати ситуацію демократії і ситуацію безпеки в усій східній частині Європи. Це важливо для всього Європейського союзу, а не лише для Польщі.»

Єжи Бузек стверджує, що в Польщі практично немає жодної політичної сили, яка була б проти інтеграції України в Європейський союз. «Такий консенсус на тлі нинішніх суперечок на політичному олімпі Польщі просто вражає», - зауважують оглядачі. Вартим уваги є й те, що Польща дедалі активніше намагається переконувати й старих членів ЄС у необхідності європейської перспективи для України. Черговим свідченням цьому став нещодавній Форум Європа-Україна, який відбувся у Вроцлаві. У конференції, на якій йшлося про проблеми інтергарції України в ЄС, взяло участь понад 200 представників з більшості країн Європейського союзу.

Володимир Прядко