Бундесвер очікує радикальна реформа

Німецький уряд продовжує свій курс економії державних коштів. На черзі - німецькі збройні сили. У вівторок міністр оборони ФРН Петер Штрук ознайомив з планами найрадикальнішої реформи бундесверу за всю історію його існування. Збройним силам Німеччини доведеться не просто заощаджувати, але й фактично перепрофілюватися.

Дискусія про те, яким має бути бундесвер, триває в Німеччині з часу припинення холодної війни. За ці більш, як тринадцять років, була вже не одна спроба розпочати реформи, що краще пристосували б збройні сили до зміни політичної ситуації в світі та економічного становища всередині самої Німеччини. Відтак, нинішній міністр оборони Петер Штрук продовжує реформаторський почин, бачучи в майбутньому бундесвер меншим, сучаснішим, гнучкішим і, звісно - економнішим. Перш за все глава оборонного відомства ФРН хоче, щоб німецькі збройні сили змінили свою структуру, тобто брали активнішу участь у міжнародних місіях, боротьбі з тероризмом - в рамках НАТО чи ООН, і таким чином відійшли від своєї традиційної суто захисної функції. Петер Штрук:

"Новий курс бундесверу послідовно орієнтуватиметься на дедалі ймовірнішу участь у таких місіях, як попередження міжнародних конфліктів, подолання кризових ситуацій, включаючи боротьбу з тероризмом. Звісно, що окрім цього залишатимуться і такі завдання бундесверу, як захист Німеччини й підтримка її союзників".

У переспективі чисельність бундесверу зменшиться. За планами міністра Штрука, після 2010 року збройні сили налічуватимуть чверть мільйона солдатів і цивільних службовців. Це на 22 тисячі менше, ніж зараз. Більш, як на третину буде скорочено кількість військових гарнізонів бундесверу. Якщо зараз в Німеччині існує близько 620 гарнізонів, то в перспективі їх залишиться не більше 400.

Скорочувати й заощаджувати, за планами Штрука, доведеться й на вже запланованих великих проектах озброєнь. Хоча, як зауважив міністр, йдеться не про відмову від них, а про "пристосування побажань" до можливостей фінансування військових потреб. Так, скорочення не стосуватимуться систем, які необхідні бундесверу для захисту країни. Серед проектів, які не будуть продовжуватися, Петер Штрук назвав роботу над модернізацією ракет протиповітряної оборони типу Patriot і закупівлю 10 тисяч неброньованих вантажівок. Натомість бундесвер не відмовляється від кількох великих проектів, навколо яких вже здавна точиться критична дискусія в Німеччині. Йдеться про придбання майже двох сотень авіавинищувачів типу Eurofighter та 60 транспортних літаків Airbus400M.

Міністр оборони ФРН наголосив також у вівторок, що попри структурні зміни в бундесвері, в Німеччині слід зберігати й надалі військовий обов"язок. Таким чином він не став на бік політиків з його власної Соціал-демократичної партії та партії-партнера по правлячій коаліції "Союз 90/Зелені", які вимагають скасувати в Німеччині військовий обов"язок. Петер Штрук:

"Кожен, хто хоче призупинити чи скасувати військовий обов"язок, повинен знати, що нам потрібні додатково близько 30, 40, а то й 50 тисяч солдатів. Якщо чисельність бундесверу буде меншою за 230, 240 чи 250 військових, то збройні сили не зможуть виконувати свої завдання".

Необхідність збереження в країні дев"ятимісячного військового обов"язку зумовлена, за словами Штрука, передусім економічними факторами: зараз бендесверу важко оплачувати послуги професійних солдатів, яких довелося б вербувати "на вільному ринку". Втім, хоча сам міністр оборони ФРН і виступає за збереження військового обов"язку, плани щодо призупинення його дії оборонному відомству всеодно доведеться розглянути. Такий перебіг подій німецькі оглядачі вже охарактеризували як "відкриття шляху до скасування військового обов"язку" в Німеччині.

Реформаторські плани міністра оборони Штрука гостро критикує німецька опозиція. Так, експерт з оборонних питань блоку партій ХДС/ХСС Крістіан Шмідт наголосив:

"Якщо подивитися з одного боку на дедалі важливіші завдання, що поставатимуть перед бундесвером, а з іншого боку - на зменшення фінасових обсягів, то я можу вже зараз спрогнозувати, що це неможливо співвіднести".

Критично поставилися до планів економії, запропонованих Петером Штруком, і представники німецької промисловості. Вони бояться передусім втратити великі замовлення для галузі виробництва озброєнь, адже, за оцінкою Штурка, до наступного десятиліття на збройних проектах буде заощаджено до 26 мільярдів євро. Леся Юрченко