Буш хоче подолати тероризм ядерними бомбами

Ганноверська газета НОЙЄ ПРЕССЕ констатує наявність проблеми тероризму у межах Європейського cоюзу:

"Коли йдеться про терор, то тут ми із задоволенням на все заплющуємо очі. Експерт Християнсько-демократичного союзу з проблем внутрішньої безпеки Вольфґанґ Босбах, говорячи про входження Туреччини до Європейського союзу, застерігав, що тим самим до спільноти імпортується проблема терору. Тепер з усією очевидністю видно, як помилявся експерт. Проблему терору не можна імпортувати до ЄС чи до Німеччини. Вона вже давно тут існує. Учора у Мюнхені заарештували 29-річного чоловіка, якого підозрюють у причетності до терористичної групи Ansar el Islam. Це не одиничний випадок. Кілька днів тому в Гамбургу заарештували алжирця Абдерразака М., йому закидають переправлення камікадзе до Іраку. Не треба забувати і про Мохаммеда Атту, який разом з іншими терористами планував замахи 11 вересня 2001 року з Гамбурга".

Видання РЕЙН-ЦАЙТУНҐ критикує ідею американського президента використовувати у війні проти тероризму мініатюрні атомні бомби:

"Президент США Буш дав наказ вивчити, чи може і повинна його країна виробляти нові атомні мінібомби. Можливо, за їхньою допомогою таки вдасться викурити Саддама, Бен Ладена та їхню зброю масового знищення з їхніх схованок, про які ніхто не знає, де вони знаходяться і чи вони взагалі існують. Це одвічне переконання мілітариста: якщо він не може подолати противника, то тоді треба відправити в бій більше військ та потужніші гармати. Якщо ж припасувати цю думку до нинішнього дня, то це приведе до такого висновку: останній засіб у війні проти тероризму - мініатюрні атомні бомби. Запитання: як виглядав би сьогодні Багдад, якби Повітряні сили США скинули такі собі мініатюрні ядерні бомби на бункери під палацами Хусейна? Це була б 1000-літня пустеля, омита океаном непримиренної ненависті. Чим погана антитерористична зброя!", - іронізує РЕЙН-ЦАЙТУНҐ.

До іншої теми. Дискусії довкола Кіотського протоколу щодо контролю над викидами в атмосферу зайшли в глухий кут. Німецька преса коментує заяву одного з радників президента Путіна про те, що Росія відмовляється його ратифікувати. ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ з цього приводу пише:

"Назва цього міста складається з п"яти букв. Тут із своєї резиденції тисячоліттями правили японські імператори. Вже давно ці п"ять букв стали синонімом міжнародної стратегії захисту клімату. Але протокол, підписаний у Кіото, зараз не в пошані. І офіційна відмова з Москви погоди не робить. Росія роками дотримується такої тактики: на одній конференції подає надію, на іншій - знову розчаровує. Так тривати може довго. Зрозуміло, що номенклатура не боїться зміни клімату. Докори сумління, почуття міжнародної відповідальності не з"являться там, де економіка у занепаді, як це є у країнах колишнього східного блоку. Якби торгівля обсягами викидів в атмосферу розпочалася, то Росія могла б багато чого продати і багато чого отримати. Але після того, як і США відмежувались від протоколу в Кіото, не залишилося країни, яка купляла б у Росії ці квоти".

Тему продовжує газета ділових кіл Німеччини ГАНДЕЛЬСБЛАТ:

"Лавірування Росії щодо протоколу, підписаного у Кіото, торкаються чого завгодно, тільки не російської політики у справі охорони клімату. Розвал радянської економіки, який розпочався з 1991 року, спричинив вже за кілька місяців вагоме скорочення викидів парникових газів. Тому Росія навіть за найкращих умов розвитку свого народного господарства все одно дотримуватиметься зобов"язань кіотської угоди. Це пояснює підтримку кіотського протоколу більшістю економістів Росії. Адже завдяки багатьом ще досі не використаним правам забруднювати навколишнє середовище у дозволених межах можна швидко вийти на міжнародний ринок. Кремль використовує укладену в Кіото угоду, аби провокувати протистояння між США та Європейським союзом і водночас посилювати свій вплив на міжнародній арені", - переконана газета ГАНДЕЛЬСБЛАТ.

АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНҐ з Майнца побоюється катастрофи у випадку, якщо Росія услід за США ігноруватиме Кіотський протокол:

"Російський президент Путін знає, що він тоді найбільше виграє для себе та для своєї країни, якщо увесь час триматиме світ у напруженні, постійно міняючи своє рішення. Проте, ще остаточно не відомо, хто виграє перетягування каната за кулісами. Відомо лишень, що це буде катастрофа, якщо вслід за США і Росія повернеться спиною до Кіото. У такому разі слід побоюватись, що ті, хто вже ратифікував протокол, попадають, наче доміно, і охорона клімату перетвориться на такий собі аматорський захід європейських країн," - застерігає АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНҐ. Огляд німецької преси підготувала Маріанна Кавка.