1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Бізнес відправляють на "помийку"

Євген Тейзе3 серпня 2016 р.

Жорсткі валютні обмеження Національного банку вже два роки як перекрили кисень бізнесу. Чим довше вони тривають, тим більше спонукають до тіньових операцій, застерігають у ділових колах.

https://p.dw.com/p/1JaL2
Жорстке валютне регулювання має зворотну сторону: бізнес йде в тінь
Жорстке валютне регулювання має зворотну сторону: бізнес йде в тіньФото: Fotolia/Zbyszek Nowak

"Вони перевіряють кожен контракт. Часто прискіпуються до якихось дрібниць, формальностей і доводиться переписувати документ", - обурюється підприємець Дмитро П, який попросив не називати його справжнє ім'я. Його фірма імпортує в Україну з країн ЄС різного роду обладнання. Щоразу, коли фірма Дмитра через банк купує валюту, контракт з іноземним постачальником перевіряє Національний банк. Байдуже, чи йдеться про установку вартістю у десять тисяч євро чи запчастини на 500 євро - кожен контракт кожної фірми, яка щось купує за кордоном опиняється на столі у клерків Національного банку. Такі жорсткі перевірки - частина екстрених заходів Нацбанку, скерованих на контроль обігу валюти і підтримання курсу гривні.

І кримінал, і чесний бізнес - всі на "помийку"

"Всі бюрократичні процедури займають від 5 до 10 робочих днів. І це щоб купити кілька тисяч євро", - нарікає Дмитро. Іноді, каже підприємець, контракти доводиться переробляти на вимогу Нацбанку, що викликає нерозуміння в іноземних партнерів і затягує поставки на декілька тижнів. Дмитру уривається терпець - обмеження тривають вже більше двох років і кінця їм поки не видно. Підприємець зізнається, що вже не раз думав скористатися порадою друзів з бізнес-кіл і піти на "помийку".

"Помийкою" підприємці називають нелегальні конвертаційні центри. На "помийку", яких лише в Києві є десятки, умовному "Петровичу", як жартівливо називають "мінял" знайомі Дмитра. "Петрович" не лише нелегально продає бізнесменам валюту. Він надає повний "пакет" послуг: за комісію у 100-150 євро куплена у нього валюта вже за два дні переказується на будь-який рахунок у країнах Європейського Союзу - без зволікань і контролю з боку Нацбанку. Використовуються при цьому фіктивні контракти і рахунки у банках ЄС, насамперед у Латвії.

Нелегальний бізнес легальних обмінників

Нацбанк надто повільно скасовує обмеження щодо примусового продажу валюти, вважають експерти і представники бізнесу
Нацбанк надто повільно скасовує обмеження щодо примусового продажу валюти, вважають експерти і представники бізнесуФото: picture-alliance/dpa/K. Thomas

"Іноді вчасно виконати зобов’язання перед замовником вдається лише завдяки експрес-послугам "помийки", - зізнається у розмові з DW один з партнерів Дмитра по бізнесу. Він лише знизає плечима, визначаючи, що йдеться про нелегальні грошові потоки, якими часто користуються і для уникнення оподаткування, і для відмивання грошей. "У мене немає вибору. Так працює більшість знайомих мені середніх і малих імпортерів", - каже підприємець.

Який саме оборот нелегальних "помийок" в Україні, ніхто оцінювати не береться. Адже чимало "помийок", кажуть підприємці, працюють за легальним фасадом. Гроші від клієнтів вони приймають не лише готівкою, але навіть абсолютно відкрито - безготівковими переказами. "Тінізація українського ринку обміну валют - це негативний наслідок жорстких валютних обмежень для банківської системи України", - зазначив у розмові з DW експерт банківської сфери Юрій Прозоров з центру CMD-Ukraine.

Водночас Прозоров констатує, що попит на небанківські операції з обміну валюти зростає. "Кількість виданих Нацбанком генеральних ліцензій на валютні операції цього року різко зросла. Це свідчить опосередковано про те, що обмін валют із банківського сектору переходить у "сірий" простір - частково зареєстрований, частково нелегальний", - каже експерт. Фінансові компаній з генеральною валютною ліцензією від Нацбанку ростуть, мов гриби після дощу. На сьогодні такі ліцензії НБУ мають 28 фінансових компаній. Ще рік тому їх було лише чотири.

Офіс бізнес-омбудсмена: має бути оцінка ризиків

В офісі бізнес-омбудсмена Альгірдаса Шемети повідомили DW, що отримують від підприємців скарги на безпідставні відмови Нацбанку у купівлі валюти і мають свідчення про те, що бізнес подекуди змушений шукати обхідні шляхи. "Українське валютне регулювання, мабуть, найжорсткіше у світі. Але чим жорсткіші обмеження, тим винахідливіші наші люди. Якимось же чином треба працювати", - зауважує заступниця бізнес-омбудсмена Тетяна Коротка. На її переконання, моніторинг законності валютних операцій має відбуватися на підставі оцінки ризиків: перевіряти не всі до одного контракти, а лише ті, які викликають обґрунтовані підозри у зловживаннях. Бізнес, у свою чергу, вимагає, аби перевірки стосувалися лише великих контрактів обсягом, щонайменше, у десятки тисяч євро.

Скарги на бюрократичні перепони - буденне явище для офісу бізнес-омбудсмена, розповідає Тетяна Коротка. Як ще один приклад вона наводить безпідставне переведення підприємців у режим індивідуального ліцензування операцій зовнішньоекономічної діяльності."У такий режим можна потрапити, якщо, скажімо, із Вами одного разу несвоєчасно розрахувався клієнт. Тоді вам треба на кожну зовнішньоекономічну операцію отримувати дозвіл у міністерстві економіки", - розповідає Коротка.

Потрібна максимальна лібералізація

Через примус до продажу валютної виручки дедалі більше валюти не повертається в Україну, а осідає на офшорних рахунках, констатує Юрій Прозоров
Через примус до продажу валютної виручки дедалі більше валюти не повертається в Україну, а осідає на офшорних рахунках, констатує Юрій ПрозоровФото: DW/I. Kuprijanova

Офіс бізнес-омбудсмена закликає максимально лібералізувати зовнішньоекономічну діяльність. Із залученням міжнародних експертів команда Альгірдаса Шемети готує пропозиції щодо спрощення і оновлення правил зовнішньої торгівлі. В Україні діє безнадійно застарілий закон про зовнішньоекономічну діяльність від 1991 року, зауважує Тетяна Коротка. За її словами, фахівці у своїх пропозиціях щодо оновлення законодавства орієнтуються на правила, що діють в ЄС. "На рівні національних законодавств жодних обмежень у торгівлі не має бути, окрім товарів подвійного призначення та зобов'язань за міжнародними торгівельними угодами", - наголошує Коротка.

Це саме експерти говорять і про валютні обмеження Нацбанку. Крім згаданих перевірок контрактів, діє також зобов’язання продажу експортерами валютної виручки. Нещодавно Нацбанк знизив вимоги обов’язкового продажу із 75 до 65 відсотків. Однак і ці обмеження бізнес вважає зайвими. "Свого часу бізнес із розумінням поставився до таких обмежень, проте, незважаючи на поступове послаблення обмежень Національним банком, бізнес-спільнота сподівається на якнайскоріше забезпечення вільного руху капіталу", - зазначила у коментарі DW виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації Анна Дерев'янко.

Дивіденди вивести неможливо

Тетяна Коротка наголошує на ще одній болючій проблемі валютного регулювання - забороні виведення іноземними інвесторами дивідендів в іноземній валюті. "Який сенс вкладати гроші в Україну, якщо потім неможливо отримати дивіденди?", - запитує представниця офісу бізнес-омбудсмена.

Таке саме запитання ставлять перед собою, напевно, і чимало інвесторів. Обсяги прямих іноземних інвестицій вже кілька років не збільшуються, а головними інвесторами залишаються Кіпр і Нідерланди, звідки реінвестуються гроші українських олігархів.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою