„Бій півнів” на вищих щаблях української влади

У німецькомовній пресі набула резонансу відставка Олександра Зінченка з посади держсекретаря. Крім того, видання коментують наміри Росії та Німеччини побудувати газопровід в обхід України й Польщі. Політичну ситуацію в Києві аналізує NEUE ZÜRCHER ZEITUNG:

Вчинок Зінченка є для Ющенка важким ударом. Це симптоматично і засвідчує існування проблеми жорсткої боротьби за владу між молодими і здебільшого недосвідченими службовцями, що взимку обійняли свої посади з приходом нового президента. Заява Зінченка хоча і мала присмак особистого роздратування, але змальовані у ній проблеми підтверджуються особистим досвідом багатьох українців, більше того – розкритиковані Зінченком явища вже не раз згадувалися в доповідях західних спостерігачів, -

зазначає Neue Zuercher Zeitung і робить такий висновок:

З огляду на ці тенденції зникають будь-які сумніви, що критика Зінченка є м’яким відображенням українських реалій. Звісно, є за що критикувати і відставного держсекретаря. Колись Зінченко був поплічником Кучми, і, судячи з усього, він теж мислить переважно мірками радянського апаратника. Він не навів жодного конкретного доказу правомірності своїх звинувачень. Про це йому нагадав і Порошенко, зазначивши, що замість безпідставно звинувачувати, Зінченкові личило би своєчасно допомогти притягнути корупціонерів до відповідальності. Він має рацію – політики пострадянського формату здебільшого уникають конкретики, і це відоме явище. Проте зважаючи на нинішній „бій півнів” на вищих щаблях української влади, застережні слова Зінченка не варто викидати з голови.

Газета FRANKFURTER RUNDSCHAU розглядає проблеми у стосунках між прем’єром Тимошенко та секретарем РНБО Порошенком:

Своє роздратування з приводу одне одного Тимошенко і Порошенко в часи „помаранчевої революції” ще намагалися якось приховати: як провідний фінансовий донор революції Порошенко не проти був сам опинитися в прем’єрському кріслі. Але це не єдине джерело конфлікту всередині владної команди: боротьба за владу точиться й у роздутому до двадцяти радників секретаріаті президента. Віктор Ющенко в цих внутрішніх конфліктах, здається, втрачає контроль над ситуацією, - пише FRANKFURTER RUNDSCHAU.

Далі видання оцінює перспективи команди президента Ющенка:

Замість проведення терміново необхідних реформ, „помаранчеві” антагоністи мають залагоджувати свої внутрішні проблеми, готуючись до майбутніх парламентських виборів. Проте навіть якщо з урядової коаліції вийдуть соціалісти, решті партнерів цілком під силу отримати на виборах потрібний результат. На думку оглядачів, вони все одно виграють парламентські вибори, адже вартої уваги опозиції просто не існує. Однак не слід виключати подальшу ескалацію конфлікту між Порошенком і Тимошенко ще до виборів. При цьому успішному бізнесмену навряд чи вдасться забити клина між президентом і прем’єром. Ці двоє надто важливі один для одного, - підсумовує FRANKFURTER RUNDSCHAU.

До іншої теми. Напередодні візиту президента Росії Володимира Путіна до Німеччини преса коментує наміри лідерів двох країн підписати угоду про будівництво нового газопроводу по дну Балтійського моря. Зокрема, газета KÖLNER STADT-ANZEIGER звертає увагу на збільшення енергетичної залежності Німеччини:

Можливо, це буде останній раз, коли Путін зустрінеться зі Шредером як федеральним канцлером. Але кремлівський шеф приїздить не для передвиборної агітації. Короткий візит відбудеться на прохання російської газової монополії – компанії „Газпром” і німецького енергетичного концерну E.on. Такі наміри не лише дратують такі транзитні країни, як Україна і Польща, вони ще й збільшують енергетичну залежність Німеччини від Росії. Сьогодні ця країна забезпечує третину німецького споживання, і новий газопровід істотно збільшить цю частку. Нині кожне друге помешкання у ФРН опалюється газом, причому таким опаленням оснащується дві третини новобудов, констатує Kölner Stadt-Anzeiger.

Реакцію керівництва Польщі на будівництво нового газопроводу в обхід цієї країни висвітлює газета DIE WELT:

Польща імпортує більшу частину енергоносіїв у сусіда, з яким у неї рідко коли були нормальні стосунки, тому зрозуміло, що енергозабезпечення є для Варшави складною політичною темою. На цьому тлі політики з усіх партій, а також громадськість Польщі вкрай занепокоєні планами Росії побудувати газопровід в обхід території цієї країни. „Значні сумніви” щодо перспектив цього проекту висловлює польський президент Олександр Кваснєвський і скаржиться: будівництво цього газопроводу Росія і Німеччина узгодили ніби в Польщі за спиною. Тому з цього приводу Кваснєвський вимагає дискусії у Європейському союзі”, - зазначає DIE WELT.