”Білорусь ще дуже віддалена від ”помаранчевих настроїв”
27 квітня 2005 р.
День річниці Чорнобильської катастрофи противники режиму білоруського президента Олександра Лукашенка традиційно використали для своєї демонстрації. Як наслідок, кілька десятків з тисячі учасників протесту опинилися за ґратами. Райнер Лінднер, німецький політолог і експерт з питань Східної Європи був свідком цих арештів. Він розповів «Німецькій хвилі» про події вівторка у Мінську, зауваживши, що коли до демонстрантів під”їхали міліцейські мікроавтобуси, стало зрозуміло, що будуть арешти. Райнер Лінднер:
”Очевидно, що людей арештовували цілеспрямовано. Арешт українців та кількох росіян з організації ”Россия без Путина” було сплановано задовго до цього. Відповідні органи знали, що до Білорусії прибудуть ці активісти. Це вказує на те, наскільки знервованою є білоруська влада, що намагається в зародку придушити будь-які протести й демонстрації”.
Враження німецького політолога офіційно підтверджує перший заступник міністра закордонних справ України Антон Бутейко:
«Українські громадяни перебували поруч із демонстрацією, як поінформувало наше посольство. Звісно, що арештовувати людей у такій ситуації – це може бути тільки порушення звичайних норм міжнародного права, що стосуються прав громадян. Громадянам України не дали можливості зустрітися з консульським працівником, що також є порушенням. Суд же ухвалював рішення, не давши громадянам України можливості захищати свої права».
Україна у середу надіслала до Мінська ноту протесту, висловивши білоруським властям занепокоєння обставинами арешту українських громадян і робить усе можливе для їх визволення. Як зауважує Антон Бутейко, останні події підтвердили нещодавню критику через порушення прав людини в Білорусі, яку висловила ООН, і до якої приєдналась Україна:
«Ми стурбовані тим, що наші підозри щодо порушень прав людини в Білорусі, нині справджуються. Ми це побачили на конкретному прикладі громадян України. Звичайно, це викликає стурбованість, адже українська сторона, заявляє про те, що права людини та їх захист є приорітетом внутрішньої політики, що не може не відбитися на позиції у політиці зовнішній. Але ми не збираємося втручатися у внутрішні справи таких держав, як Білорусь».
Німецький політолог Райнер Лінднер прослідковує в останніх подіях у Білорусі нову стратегію режиму Лукашенка, що утворилася під впливом української «помаранчевої революції»:
”Влада намагається запобігти навіть найменшим спробам організованих виступів опозиції чи просто своїх противників. Це ще й прояв такого собі тривалого рефлексу, що існує між Лукашенком та Заходом. Президент Білорусі переконаний, що зміни в Україні відбулися під впливом Заходу. Тому він дедалі більше відмежовує Білорусь від решти світу, відчуваючи в акціях протесту безпосередню загрозу для себе”.
Райнер Лінднер вказує зокрема й на те, що влада в Білорусі створила за останні місяці захисну завісу, передусім на кордоні з Україною:
”Проводяться посилені контролі на кордонах, у поїздах, в аеропортах. Фактично тотально контролюється пересування з України в Білорусь. Влада у Мінську будь-яким чином намагатиметься не допустити експорту революції”.
Втім, як зауважує далі Райнер Лінднер, сама ”Білорусь ще дуже віддалена від помаранчевих настроїв”. Білоруська опозиція намагається діяти, однак вона перебуває під перманентним контролем, над нею постійно висить небезпека арештів. Втім, є й позитивні сигнали, каже Райнер Ліднер:
”В останній демонстрації взяло участь дуже багато молоді, передусім школярі й студенти. Це вказує на те, що протестний потеціал у Білорусі є і він навіть зростає”.
Наступного року в Білорусі президентські вибори. Нині настрій більшості громадян вказує на те, що Олександра Лукашенка буде переобрано на третій президентський термін. І поки що не видно жодного діяча в Білорусі, який міг би стати йому альтернативою.