„Вибори” в Білорусі

Теми сьогоднішнього огляду преси - студентські протести у Франції проти реформування ринку праці та президентські вибори в Білорусі, які відбулися в неділю. Польска Gazeta Wyborcza так описує ситуацію в колишній радянській республіці:

Це просто небачено, щоб на початку 21-го століття в центрі Європи правив диктатор, який би нагадував собою радянських можновладців 70-х років. Тоді за участь у протестах можна було потрапити до таборів, сьогодні, однак, білоруський режим офіційно погрожує опозиції смертною карою. Голова КДБ змалював сценарій, як демократична опозиція хоче висадити в повітря урядові будівлі і вбити людей. Звичайно, все це дурниця. Подібні закиди можновладці робили й на адресу „Солідарності”, коли вона ще перебувала в підпіллі, й на адресу радянських дисидентів. У фальсифікації результатів голосування сумніватися не доводиться. Але, на жаль, не можна виключити, що КДБ, боячись „помаранчевої” опозиції, може врешті-решт вдатися до страшенної провокації, яка слугувала б приводом для остаточної розправи над усіма проявами опору проти диктатури.

Німецька газета Frankfurter Allgemeine Zeitung називає нинішні вибори в Білорусі „фіговим листком” і звертає увагу на підтримку Росії, яка допомагає вижити режимові Лукашенка:

Дванадцять років минуло з того часу, як в Білорусі відбулися вибори у відповідності з демократичними стандартами. Тоді на посаду президента обрали Олександра Лукашенка. Відтоді колишній голова колгоспу не випускає владу з рук. (...) Лукашенко завів свою країну в міжнародну ізоляцію. (...) Йому потрібна ця ізоляція для того, щоб, створивши таким чином образ зовнішнього ворога, постати героєм у себе в країні. (...) Росія за часів Єльцина не звертала увагу на розвиток подій у Білорусі; президент Путін підтримує Лукашенка і фінансує подальше економічне виживання Білорусі. Він підтримує його й у політичному сенсі. У Білорусі також не доводиться розраховувати на офіційну Москву як на партнера європейців у справі втілення демократичних принципів, - пише газета Frankfurter Allgemeine Zeitung.

Інша німецька газета Süddeutsche Zeitung розмірковує над питанням про можливості тиску на авторитарний режим у Білорусі:

Якщо Європейський союз запровадить санкції, якими він погрожував, це стане лише важливим символом, але не більше. Відмова представникам мінського режиму у видачі віз або блокування їхніх рахунків мало чим допоможе людям у Білорусі. Ці вибори доведеться вважати такими, що відбулися - і Захід має це визнати, - якщо прихований гнів у Мінську не переросте в протест, який би охопив усю країну. На такий розвиток подій сподіватися нині не доводиться. І все ж таки існує надія, що колись і в Білорусі проросте демократія, - пише газета Süddeutsche Zeitung.

Перейдемо до іншої теми. У Франції в ці дні відбуваються багатотисячні демонстрації протесту проти реформування ринку праці. Новий закон дозволяє працедавцям звільняти без пояснення причин молодих людей, які розпочинають професійну кар”єру. Британська газета Daily Telegraph звертає увагу на помилки французького уряду:

Спочатку закон швиденько протягли через парламент, щоб випередити демонстрації студентів. Крім того, формулювання в законі, який дозволяє фірмам звільняти молодих працівників, носить провокативний характер, чого можна було би й уникнути. Ці помилки дають демонстрантам моральне виправдання, чого вони, однак, зовсім не заслужили. Вірогідно, французькому урядові доведеться під тиском вулиці внести зміни до закону. Але він не повинен відмовлятися від своїх первісних намірів: фірми слід спонукати, щоб вони брали на роботу молодих людей і не боялися, що таким чином вони відразу беруть на себе зобов”язання гарантувати їм робоче місце впродовж всього життя, - читаємо в газеті Daily Telegraph.

Подібної думки дотримується й австрійська газета Die Presse:

У принципі не можна говорити, що французький уряд переслідував погану мету. Своїми заходами кабінет міністрів хоче протидіяти подальшому розвиткові безробіття серед молоді. У Франції серед осіб молодших за 25 рівень безробіття сягає 22 відсотки. Саме тут і має спрацювати цей закон і допомогти молодим людям знайти шлях до початку своєї професійної кар”єри. Те, що такий шлях не починається з довічного контракту, є гіркою реальністю й в інших країнах. (...) Водночас вимоги французької молоді про рівноправний розподіл тягаря реформ є цілком виправданими. Чому б не змінити умови угод, за якими працюють старші за віком? Такий конфлікт поколінь ще доведеться пережити й іншим європейським країнам, - передрікає газета Die Presse.