Вибори в Греції: від соціалістів до консерваторів
9 березня 2004 р.�зиції. Так, ДРЕЗДНЕР НОЙЕСТЕ НАХРІХТЕН пише:
У Греції теж минули ті часи, коли на виборах вирішувалося питання про політичний напрямок. Європейська інтеграція, відносини з сусідньою Туреччиною, або ж стабільність на Балканах - у вирішальних зовнішньополітичних питаннях соціалісти й консерватори мають ідентичні погляди. Що стосується внутрішньої політики, то Караманліс пропонує грекам те ж саме, що записано у виборчій програмі соціалістів: трохи соціальної ринкової економіки, трохи неолібералізму - і готова формула виборчого успіху. Соціалісти й консерватори представляють не стільки різні стратегії, скільки різні клани - Папандреу та Караманліс. Якщо вибори щось і змінять, то це буде розподіл влади й фінансів у державі, - переконана ДРЕЗДНЕР НОЙЕСТЕ НАХРІХТЕН.
Схожу позиція має газета НОЙЕ ОСНАБРЮКЕР ЦАЙТУНГ:
"Нея демократіа", "Нова демократія" - так називається партія консерваторів. Але чогось нового від зміни влади в Афінах не варто очікувати. Уже під час виборчої кампанії відмінностей майже не було... Тепер першим завданням Караманліса стане набуття досвіду керування країною. Серед його головних пріоритетів на найближчий час - зняти напруження у відносинах з Туреччиною і сприяти діалогу про об"єднання Кіпру. Вирішальне значення має також і підготовка до Літніх Олімпійських ігор, що заплановано на серпень. Досі будівельні роботи велися з затримками, було чимало проблем. Тому перші сто днів нового прем"єра покажуть, чи здатний він покращити ситуацію, - пише НОЙЕ ОСНАБРЮКЕР ЦАЙТУНГ.
Німецька преса продовжує обговорювати підготовку до обрання в травні нового президента ФРН. Минулого тижня блок ХДС/ХСС і Вільна демократична партія, що мають більшість голосів у Федеральних зборах, висунули на цю посаду Горста Келера, екс-голову Міжнародного валютного фонду. Але процес узгодження кандидатури спричинив хвилю критики в суспільстві й поновив дискусію про пряме обрання президента. Газета ҐЕНЕРАЛЬ-АНЦАЙҐЕР скептично ставиться до такої ідеї:
Навіть той, хто як колишній федеральний президент Ріхард фон Вайцзекер вважає "ганебною" процедуру призначення кандидата..., не обов"язково повинен виступати за прямі вибори глави держави. Таку пропозицію не можна вважати правильною тільки тому, що її підтримують усі - від чинного президента Йоганнеса Рау до всіх політичних партій. Адже всенародним виборам напевно передуватимуть попередні партійні вибори. А це озачатиме ще більш "політизовану" та "американізовану" політичну боротьбу за таку важливу посаду. Отже висновок такий: руки геть від Основного закону! - закликає ҐЕНЕРАЛЬ-АНЦАЙҐЕР.
Газета ВЕЛЬТ коментує перші заяви Горста Келера в Берліні, які він зробив, повернувшися до Німеччини з Америки:
Можливий наступний президент Горст Келер уміло скористався першим виступом, щоб показати себе співвітчизникам і пояснити їм свої погляди... З його боку було розумно похвалити реформи канцлера Ґергарда Шредера, хоча він і отримає президентський квиток з рук опозиції. Перші виступи Келера були дипломатичними, - вважає газета ВЕЛЬТ.
На завершення - кілька коментарів з нагоди Міжнародного жіночого дня, що відзначався 8-го березня. НОРДБАЄРІШЕР КУРІР аналізує становище німецьких жінок у порівнянні з чоловіками:
Прояви найбільшої несправедливості в нашому суспільстві не поспішають зникати. Жінки мають лише половину від пенсії чоловіків, їм платять на 30 відсотків менше зарплати, попри кращі оцінки в школі, вони часто отримують гіршу роботу. Народжувати дітей невигідно, бо чоловіки й досі не обтяжують себе вихованням нащадків, а дитячих садочків бракує. Тому, боючись втратити хороше робоче місце, кожна третя німкеня вирішує не народжувати дітей. З таким станом речей не можна миритися, бо він загрожує нашому добробуту, - попереджає НОРДБАЄРІШЕР КУРІР.
Тему продовжує АУҐСБУРҐЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ:
Останнім часом у Німеччині стали популярними заклики до формування національної еліти, зокрема, в провідних університетах. Але фактом залишається те, що велика частина нинішньої еліти - молоді жінки з вищою освітою - не народжують дітей. Водночас матері багатодітних сімей, часто турецького або російського походження, не мають шансу дати своїм дітям елітарну освіту, - констатує АУҐСБУРҐЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ. Огляд преси підготував Роман Гончаренко.