Вибори до Бундестагу: Атомний форум не втрачає надії

У програмі Християнсько-демократичного та Християнсько-соціального союзів, які розраховують сьогодні лише на перемогу, питанням захисту природи присвячено дві сторінки з сорока. Приблизно стільки ж місця відвели екології й можливі партнери ХДС/ХСС з правлячої коаліції - вільні ліберали. Німецькі природоохоронні організації стурбовані тим, що у важкі економічні часи охорона довкілля може перетворитися на зайву розкіш. Спілка захисту довкілля та природи (BUND) назвала програму консервативного блоку „великим кроком назад”: „Екологічна політика червоно-зеленої коаліції багато в чому була успішною, особливо, що стосується альтернативної енергетики. Ми вимагаємо подальших реформ. Скорочення субсидій поставить під сумнів розвиток цієї галузі.” „Більшість виборців не хоче повернення в атомну еру. Новий уряд не має права нехтувати ігнорувати їхню волю”, - застерігають представники Greenpeace. На думку кореспондента парламентської студії Німецької хвилі Єнса Турау, ніде розбіжність між екологічними пріоритетами консервативно-ліберального блоку та коаліції соціал-демократів і „зелених” не виявляється так чітко, як у питаннях енергозабезпечення:

„1998-го, з приходом до влади, червоно-зелений уряд розпочав спроби запровадити нову політику в багатьох галузях енергетики. За два роки з концернами було укладено договір про остаточну відмову від використання атомних електростанцій. Хоч „зелені” й не до кінця були задоволені, що перехідний період триватиме так довго, й останню з 19-ти німецьких АЕС буде виведено з експлуатації лише 2020-го року, але давня мрія противників „мирного атому” нарешті все ж таки справдилася. Для того, щоб газові та вугільні електростанції, які викидають у повітря багато двоокису вуглецю, теж поступово ставали минулим, і їх швидше заміняли екологічно чисті вітрові, сонячні, а також ті, що працюють на біомасі, був ухвалений закон про субсидування альтернативної енергетики. Виробникам „СО2-вільних” кіловат-години гарантували закупівельні ціни, які набагато перевищуватимуть ринкові. Бум у вітровій енергетиці не примусив на себе чекати, втім, як і критика щодо спотворених колонами вітротурбін ландшафтів та непомірно високих бюджетних витрат. Беззастережно підтримували амбіційну та ризиковану енергетичну політику соціал-демократів та „зелених” кліматологи. Завдяки відновлювальним джерелам енергії Німеччина змогла заощаджувати щороку до 70 мільйонів тонн СО2. Професор Ганс-Йоахим Шелнгубер, директор потсдамського Інституту вивчення наслідків змін клімату:

„Насправді в нас є лише кілька десятиліть, чи навіть усього 10-15 років для того, щоб інвестиції в захист клімату ще встигли дати якийсь ефект. Оздоровлення атмосфери відбувається дуже повільно. У найліпшому випадкові ми зможемо сповільнити загальне потепління. Щоб запобігти йому, альтернативну енергетику треба було розвивати ще набагато раніше.”

За планами „червоно-зелених”, до 2020-го року частка електроенергії з екологічно чистих джерел має становити 20%. Тобто, збільшитися майже вдвічі. „Комусь це може видаватися надто честолюбною метою, але це реально”, - вважає Кристоф Штайн, співробітник федерального відомства з охорони довкілля:

„Розрахунки провідних науково-дослідних інститутів свідчать, що до 2010-го року 12,5% електроенергії вироблятимуться з відновлювальних джерел. То чому б за десятиліття не домогтися ще восьми? Як це часто буває: що вищу мету ми перед собою ставимо, то швидше її досягаємо. Звичайно, за умов, якщо цю галузь енергетики, що тільки стає на ноги, й надалі підтримуватиме держава.”

1994-го року вітрогенератори виробили за рік 2 мільярди кіловат-годин електроенергії. 2004-го – 25 мільярдів. Німеччина перетворилася на світового лідера з вітрової енергетики. Опозиція, однак, зауважує, що це безумовно почесне місце стає не по кишені пересічним громадянам. Енергетичні концерни змушені купувати „чистий” струм за встановленими цінами, й ці додаткові витрати зрештою лягають на плечі споживачів. Як заявила кандидатка в канцлери від консервативного блоку Анґела Меркель: „Від зависокої плати за електроенергію потерпають не лише найбідніші верстви населення, а й велика енергоємна промисловість. Виробництво переносять в інші країни, а в Німеччині росте безробіття.” Експерт з фінансових питань партії „Союз 90/Зелені” Кристине Шель дотримується протилежної думки:

„Той, хто бажає зробити щось добре для Німеччини, просто зобов”язаний зберегти закон про підтримку відновлювальних джерел енергії. Запроваджене нами субсидування є регресивним, воно поступово зменшуватиметься. Однак іще урізати дотації чи скасовувати гарантовані закупівельні ціни було б просто безвідповідально. Я дуже сподіваюся, що пані Меркель цього не робитиме.”

І ще „зелені” побоюються того, що нанівець будуть зведені й усі їхні зусилля щодо остаточної відмови від ядерної енергетики. Лідер ХДС/ХСС Анґела Меркель:

„СО2-вільні” вугільні електростанції та модернізовані АЕС четвертого покоління можуть стати початком нової ери в традиційній енергетиці. Я теж переконана, що нові атомні електростанції Німеччині не потрібні. Інша справа – як довго повинні працювати ті АЕС, які ми вже маємо, й які, до речі, за рівнем безпеки, є найкращими в цілому світі.”

У передвиборній програмі Християнсько-демократичного союзу зазначається конкретніше: термін експлуатації атомних електростанцій залежатиме винятково від того, як довго на них гарантуватимуться сучасні стандарти безпеки. У перекладі звичайною мовою це означає: „у кожному конкретному випадкові ми вирішуватимемо окремо”. „Зелені” переконані, що такий підхід – це зневажання волі більшості виборців. Голова партії Райнгард Бютікофер:

„Хоч як би там було, дві третини молодого населення Німеччини сьогодні активно, як ніколи раніше, виступає проти використання ядерної енергетики. Ми можемо спокійно обійтися без АЕС, уважає молодь. За нею майбутнє, й тому їй вирішувати. ХДС/ХСС відмовляється бачити, що подовження терміну експлуатації атомних електростанцій це ніякий не порятунок для довкілля. По-перше, так досі й не розв”язана проблема ядерних відходів, а, по-друге, міфом є те, що начебто тільки за допомогою АЕС можна значно скоротити шкідливі викиди в атмосферу. За сім років червоно-зелений уряд довів, що альтернативна енергетика є реальним шансом для сталого розвитку. Нехтувати нашим доробком – дуже необачно з боку опозиції!”

У Берліні, буквально за сто метрів від центрального бюро партії „Союз 90/Зелені”, розташований федеральний Атомний форум. Ця організація представляє інтереси власників ядерних електростанцій Німеччини. Прогнози, за якими на сьогоднішніх парламентських виборах більшість здобудуть консервативно-ліберальні партії, тут нікого не засмучують. Швидше, навпаки. Речник форуму Кристіан Вернер:

„Тоді, 2001-го, виконуючи волю політиків, ми підписали договір про поступову відмову від атомної енергетики. І ми не збираємося його порушувати. Однак, якщо до влади прийде новий уряд, ми готові повернутися до цього питання. Форум, звичайно, вітає намір ХДС/ХСС подовжити термін експлуатації ядерних реакторів. Як я вже сказав, на даний момент ми поки що зв”язані договором, але в подальшому – відкриті для будь-якого діалогу.”

Що ж зміниться в енергетичній політиці зі зміною уряду? Якщо більшість голосів виборці віддадуть консерваторам та лібералам, то кінець атомної енергетики буде відсунуто на невизначений термін, хоч нові АЕС навряд чи будуватимуть. Фінансування відновлювальних джерел не буде таким щедрим, як за „червоно-зелених”, а це означатиме, що цю галузь енергетики рано чи пізно підімнуть під себе енергетичні концерни, й вони вже диктуватимуть свою політику. У разі великої коаліції соціал-демократів і обох християнських союзів напевне робитимуться численні компроміси. Які саме – покаже час.”