Вибори президента Чечні: знову за московським сценарієм

�а повстанцями. В республіці панує атмосфера, в якій вибори легко стають фарсом.

Виборчі плакати, з якими стикаєшся в чеченській столиці Грозному, прогнозують те, чого очікують від голосування: на них президент Росії Володимир Путін потискає руку кандидатові в президенти Чечні Алу Алханову. Фон знімку такий, в якому історичні чеченські будівлі плавно поєднано з кермлівськими куполами. Такий образ не залишає приводу сумніватися в тому, що Москва й цього разу дуже активно долучилася до передвиборної боротьби в Чечні, і як рік тому, ще до голосування немає сумнівів, хто переможе. Цього разу ставку зроблено на міністра внутрішніх справ Чечні Алу Алханова. Таку думку висловлюють, до речі, не лише західні спостерігачі, але й самі чеченці. Наприклад Лєма Турпалов, редактор останньої незалежної газети чеченської столиці ”Грозненский рабочий”:

"Із семи зареєстрованих кандидатів більш-менш відомий саме Алу Алханов. І то – завдяки тій потужній передвиборній кампанії, яку розгорнули в останні місяці. Трохи знають Абдула Буґаєва, а ще Мовзара Хамідова, який колись був віце-прем”єром. Всі решта – невідомі й бліді фігури. Фактично тепер зрозуміло, що в Альханова практично немає суперників. Тому ніхто й не хоче особливо витрачати гроші на кампанію. Тобто оці шість ”альтернативних” кандидатів є в списку традиційно, заради ”галочки”. Вони зареєструвалися, але справжньої передвиборної боротьби не розпочинали”.

Утім, ще до початку перегонів були створені такі умови, щоб серйозні конкуренти взагалі не були допущені до виборів. Так, приміром, Малік Сайдулаєв, підприємець із Москви і один з найперспективніших можливих кандидатів, був недопущений до участі у виборах у липні. Сталося таке вдруге впродовж року. Цього разу причиною недопущення стала помилка в паспорті. Повідомлялося, що в документі Сайдулаєва було записано як країну народження Чечню замість Чечено-Інгуської автономної радянської соціалістичної республіки, як називався цей кавказький регіон за часів СРСР.

Тим часом реклама Алханова набирала своїх обертів. Апогеєм її став несподіваний короткий візит президента Росії Володимира Путіна до Чечні минулими вихідними. Коли кремлівський лідер клав квіти на могилу вбитого президента Ахмада Кадирова, на його боці був не хто інший, як Алу Алханов. А ще – син вбитого президента Рамзан Кадиров. До речі, в травні, після замаху на його батька, були перші припущення, що саме він стане наступним президентом Чечні. Однак завадив цьому передусім занадто молодий вік Рамзана – 27 років. Пізніше потенційним наступником було обрано Алу Алханова, якого пов”язували з Адмадом Кадировим дружні стосунки.

Після цього, як розповідає один з кандидатів на посаду президента Чечні Абдул Бугаєв, владна машина активно запрацювала на підтримку свого кандидата:

”Влада на 150 відсотків використовує свої ресурси для того, щоб її ставленик формально був проголошений лідером республіки. Давайте поглянемо лише на програму передач республіканського телебачення. Під рубрикою ”Крупним планом” Алу Алханов десь хвилин 15 дає інтерв”ю. потім влаштовується телеміст Москва – Грозний. Коли я свого часу вимагав живий ефір для кандидатів, мені казали, що це неможливо. Виходить, що вводять в оману телеглядачів, виборців”.

Алханов, генерал міліції, який виступав на російському боці ще під час першої чеченської війни, матиме як президент Чечні, непросту долю. Адже йому доведеться втілювати в республіці політику Москви, що буде дуже важко зробити в регіоні, де править насильство. Так, лише цього тижня під час нападів чеченських повстанців на виборчі дільниці та пост міліції загинули десятки людей. Знову існують підозри, що служба безпеки президента Чечні, підпорядкована Рамзану Кадирову, займається викраденнями й убивствами людей. З травня, коли було вбито чеченського президента Ахмада Кадирова, ситуація погіршилася, як розповідає Шаміль Танґієв з правозахисної організації ”Меморіал”:

”Є загиблі й поранені. Є загиблі серед цивільного населення. Загинуло дуже багато міліціонерів. Те, що політична й суспільна ситуація характеризується, як складна, непердбачувана показують останні події. Тут до стабільності ще дуже далеко. Хочемо ми того чи ні, але люди живуть в страху”.

Чеченський конфлікт створює в усій Росії атмосферну невпененості та страху. Теракти в російській столиці, сліди яких ведуть до чеченської проблеми, трапляються знову й знову. У лютому під час теракту в московському метро загинули 40 людей. У червні під час нападів у Інгушетії було 90 загиблих. Стільких ж людських життів забрали й теракти на двох російських літаках цього тижня. Жорстка політика Росії в чеченському конфлікті не справцьовує, переконаний Ґерт Вайскірхен, речник із зовнішньоплоітичних питань фракції СДПН у бундестазі Ґерт Вайскірхен:

”Путін зробив ставку на чеченізацію. Тобто, він вважає, що проблема Чечні може бути вирішена в самій республіці, за допомогою масивного застосування військової сили. Якщо я правильно розумію, то при цьому не враховується те, якими насправді є сили по інший бік конфлікту. Ця політика проводиться й без огляду на тероризм, який відіграє важливу роль у конфлікті. Те, що відбувається у Чечні – це справжня катастрофа. Путін же пов”язував вирішення чеченської проблеми зі своїм першим обранням на президентську посаду. Це йому не вдалося”.

Західні оглядачі сподіваються, що тема Чечні буде заторкнута на зустрічі президентів Росії та Франції і канцлера Німеччини, що пройде в понеділок у Сочі. Ґерт Вайскірхен висловлює з цього приводу таку думку:

”Я знаю, що федеральний канцлер цінує відвертість. Це стосується і його спілкування з Путіним. Тому я можу лише сподіватися, що в понеділок відбудеться відверта розмова. Бо перебіг виборочої кампанії в Чечні, такий, яким він був, не може залишитися без коментарів на такій важливій зустрічі, як запланований тристоронній саміт”.

До початку саміту залишається ще час, в який Чечня обиратиме президента. Свій коментар на адресу цих виборів уже зробив лідер чеченських повстанців Аслан Масхадов. Він пообіцяв смерть ”кожному, призначеному окупантами на посаду президента”. На скільки небезпечною є ситуація в Чечні в день виборів свідчить і той факт, що 433 виборчі дільниці охоронятимуть 15 тисяч військових.