1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

ВРУ не змогла ухвалити рішення про відставку уряду, генпрокурора та керівника МВС

1 грудня 2004 р.
https://p.dw.com/p/AMsM

КИЇВ. Проурядові депутати Верховної Ради та комуністи саботували наміри опозиції ухвалити рішення про відставку уряду, генпрокурора та керівника МВС. Комітет національного порятунку у відповідь відновив жорстку блокаду центральних органів влади. Докладніше Олександр Савицький:

Проурядові фракції та комуністи не лише блокували спроби опозиції відправити уряд у відставку, а й попереднього схвалили скасування рішення парламенту про недовіру ЦВК та визнання недійсними результатів другого туру. Ще в суботу переважна більшість комуністів підтримала ці положення. Однак у вівторок лідер КПУ Петро Симоненко аргументував відмову від ухваленого рішення необхідністю скасувати інститут президентства на користь збільшення повноважень Верховної Ради: «Саме їй мають бути передані повноваження президента як гаранта Конституції, щоби ми могли зберегти країну». У відповідь десятки тисяч прихильників опозиції біля споруди парламенту спробували штурмувати Верховну Раду. Обурення людей вгамував спікер Володимир Литвин, пообіцявши не допустити ризикованих поступок: «Верховна Рада – це осередок і чи не єдиний центр державної влади в Україні, який функціонує. І приймає і буде приймати ті рішення, які потрібні сьогодні, завтра і будуть потрібні Україні в майбутньому». Ввечері Литвин скликав нараду голів фракцій, де переконав їх повернутися до пропозицій про відставку уряду, генпрокурора та міністра внутрішніх справ у середу зранку. Один з керівників Комітету національного порятунку Микола Томенко закликав сотні тисяч людей на майдані Незалежності знову пікетувати парламент: «Ми даємо останній шанс Верховній Раді як єдиному органу, який теоретично може прийняти ті рішення, яких ми вимагаємо. Оскільки ні Кучма, ні Янукович, ні Генпрокуратура, ні міліція не є тими органами, яким ми можемо довіряти». І Литвин, і лідери опозиції стурбовані можливістю провокацій з боку влади під час акцій протесту як приводу для застосування сили щодо маніфестантів.