Вчіться танцювати… головою

Пірует, арабеск, кабріоль – це складні танцювальні фігури, які повинні опановувати всі, хто всерйоз займається балетом. Танцюристи вчать їх споконвіку в один спосіб: учитель показує, а учні повторюють за ним. Шляхом довгих і інтенсивних тренувань балерини досягають досконалості.

Приблизно так вчиться робити піруети й Таня, яка саме допомагає науковцям з білефельдського університету. Вона хоче досягнути досконалості, як у професійних танцюристів. Однак і сама вже помітила, що лише фізичних вправ для цього замало. «Якщо танцюристи тренують не тільки своє тіло, але й думки, вони досягають кращих успіхів», - переконана Беттіна Блезінґ. Вона – науковець, а галуззю її досліджень є спорт, фізична культура, а віднедавна ще й танці.

Танець у лабораторії

У лабораторії біомеханіки Беттіна Блезінґ детально аналізує танцювальні рухи Тані. Спеціальні відеокамери записують те, що відбувається з тілом людини, зокрема її суглобами під час виконання танцю. Цей метод дослідження використовують вже давно у спортивній медицині. А от з танцюристами таких експериментів ще не проводили.

Такий метод може допомогти передусім у тому випадку, якщо йдеться про завчені помилки. «Осягнути, як відбувається сам рух – це схоже на своєрідний перемикач, за допомогою якого можна позбутися помилок», - каже Беттіна Блезінґ.

Фотозагадки

Але на цьому дослідження, в якому допомагає Таня, не завершується. Далі танцюристка має розв’язати кілька фотозагадок. Ідеться про миттєві знімки виконання піруету, які Таня повинна розташувати у правильній послідовності. Це – остання можливість для науковця Беттіни Блезінґ, щоб встановити, чи справді Таня має уявлення про те, як вона здійснює пірует, чи «зафіксовано всю послідовність рухів у її пам’яті».

Комп’ютер, без якого, звісно, не обходиться проведення такого дослідження, здатен розпізнавати завчені помилки танцюристки й навіть їх виправляти. І успіх методу вивчення піруетів «через голову», є просто приголомшливим, каже балетмейстер Мартін Вуттке: «Кожен танцівник мав би спершу лежачи вивчати той чи інший рух, який йому допоки не вдавався. Через двадцять хвилин він може встати й спробувати протанцювати цю фігуру. Як правило, після цього все виходить».

Автори: Андреас Нойгауз / Леся Юрченко

Редактор: Наталя Неділько