1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Відставка шефа ЦРУ

Олена Перепадя / dapd, dpa10 листопада 2012 р.

Демократи виключають політичне підґрунтя відставки директора ЦРУ Девіда Петреуса. За даними преси, головний агент країни послизнувся на журналістці, яка писала його офіційну біоргафію?

https://p.dw.com/p/16gWc
PHOTO/Karen BLEIER (Photo credit should read KAREN BLEIER/AFP/Getty Images)
Фото: Karen Bleier/AFP/Getty Images

Суперечка навколо недостовірної інформації ЦРУ щодо вбивства в лівійському місті Бенгазі американського посла не має нічого спільного з цією відставкою, заявила американський сенатор-демократ, голова Комітету з питань діяльності спецслужб Діанна Фейнштейн. Як повідомляє в суботу, 10 листопада, інформаційне агентство dpa, тим самим вона виключила політичні мотиви відставки Девіда Петреуса.

Як повідомлялось раніше, Петреус напередодні несподівано подав у відставку з посади директора Центрального розвідувального управління. Свій крок він пояснив власною подружньою невірністю. У листі, адресованому співробітникам ЦРУ, 60-річний Петреус, зокрема, визнав, що така поведінка неприпустима як для чоловіка, так і для керівника спецслужби. Петреус не став вдаватися в деталі своєї афери.

Коханка директора ЦРУ - його біограф?

Як повідомляє інформаційне агентство dapd з посиланням на джерела у Федеральному бюро розслідувань (ФБР), Петреус мав позашлюбний зв'язок з журналісткою Полою Бродуелл, яка займалась написанням його офіційної біографії. Це з'ясувалось у ході розслідування щодо витоку секретної інформації з урядових відомств. Слідчі стежили за електронною поштою Петреуса.

Президент Барак Обама задовольнив прохання Петреуса про відставку. Водночас глава Білого дому охарактеризував його як одного з "найвивизначніших генералів" свого покоління, який "зробив країну більш безпечною та сильною". Президент країни подякував Петреусу за виключну службу.

Петреус був призначений директором ЦРУ у вересні 2011 року. До того він очолював Центральне командування збройних сил США та групу міжнародних військ НАТО в Іраку, а потім командував натовськими силами в Афганістані.