Від ООН чекають реформ

Першим пунктом на порядку денному самміту Об’єднаних націй стоїть питання реформування ООН. Головним ідеологом змін виступає Генеральний секретар Кофі Аннан. Він хоче привести організацію, яка цього року святкує свій 60-літній ювілей, у відповідність вимогам і викликам 21-го століття.

Від нинішнього самміту очікують більшого, ніж чергової декларації про спільні наміри. Кофі Аннан, за підтримки переважної більшості країн світу, вимагає створення нових структур, які координували би спільні дії у боротьбі з тероризмом і геноцидом, вживали би вчасних заходів для збереження миру. Після жахливих подій у Руанді ключове питання пропонованих Аннаном реформ полягає у тому, на якому етапі світова спільнота має вдаватися до військового втручання, аби запобігти геноциду. Про актуальність цього питання свідчить і звернення до учасників самміту колишнього командувача миротворчої місії ООН у Руанді генерала Ромео Даллера:

Якщо якась організація вирішила би знищити останні 320 гірських горил, то і сьогодні міжнародна реакція на це була би більш гострою, ніж якби у тій самій країні було вирізано тисячі людських істот.

Якщо поглянути у проект резолюції самміту ООН, то заклик „не допустити у майбутньому другої Руанди” у цьому документі якось стишується і нівелюється. Протистояння цьому конкретному закликові пояснюється частково побоюваннями африканських держав надати Об’єднаним націям більший простір для втручання у внутрішні конфлікти. На думку представників цих країн, таке рішення може відкрити зелений коридор іноземним військам. Проте навіть численні представники нейтральних країн не бачать нагальної потреби розглядати це питання. Посол Швейцарії при ООН Петер Маурер вважає цю дискусію ідеологічно забарвленою:

Щодо програми Responsibility to protect (відповідальність за захист) ми можемо сперечатися місяцями, а то і роками. Я не думаю, що питання необхідності військового втручання міжнародної спільноти у конкретній кризовій ситуації може бути вирішено так абстрактно, у формі декларації.

Подібний скепсис панує і при розгляді питання про колективну безпеку і збереження миру. Проте цю дискусію дещо пожвавлюють пропозиції включити до резолюції пункт про можливість превентивного військового втручання – тема, яка вже піднімалася напередодні військової кампанії США в Іраку. Не дивно, що Сполучені Штати домагаються вилучення слова „виключне” з пункту про право Ради безпеки ООН на застосування сили у міжнародних конфліктах. Всі згодні з тим, що необхідно втручатися і усувати небезпеки для миру, але закріплення права на такі дії виключно за Радою безпеки ООН влаштовує не всіх. Отже і в цьому питанні нічого кардинального нинішній самміт не вирішить.

Іншим важливим пунктом на порядку денному Об’єднаних націй є боротьба із тероризмом. Вже тривалий час дипломати шукають офіційного визначення тероризму як явища. Зокрема у Арабських країн тут є своє бачення, відмінне від, приміром, США та Росії. То ж коли терорист є терористом, а коли, скажімо, борцем за свободу? Цього визначення доведеться чекати ще довго. Однак для боротьби із терором це і не головне, переконаний Хав’єр Руперез, голова створеного минулого року антитерористичного відділу при ООН:

Поява чіткого визначення допомогла би нам. Однак безперечним є сам факт всезагальної підтримки того, що тероризм має бути поборений і таврований всією світовою спільнотою. Важливим є наше спільне розуміння того, що ніхто не вправі вбивати непричетних до конфлікту цивільних осіб, аби досягти політичних цілей.

Хав’єр Руперез очікує від резолюції нинішнього самміту додаткових повноважень для очолюваного ним відділу. На даний момент робота цього утворення полягає у тому, аби консультувати уряди країн у процесі розробки антитерористичного законодавства, а також перекривати грошові потоки на підтримку терористів.

Крім того, Захід шукає порозуміння з Арабськими країнами щодо необхідності боротьби з розпалюваною релігійними фанатиками ненавистю і пропагандою насильства. Однак представники насамперед європейських країн вимагають від міжнародної спільноти приділяти більше уваги соціальним проблемам країн, де поширений тероризм. Посол Німеччини при ООН Ґюнтер Плойґер вважає:

З тероризмом не можна боротися виключно за допомогою закону, армії, або поліції. Тероризм виникає з недорозвиненості, бідності, дискримінації, з конфліктів всередині суспільств, розв’язанню яких не приділяється достатньої уваги.

Генеральний секретар ООН теж неодноразово наголошував на тому, що ідеологія, якщо розглядати тероризм як явище, є лише так би мовити „однією стороною медалі”. На думку Кофі Аннана, необхідно реагувати на терор, але одночасно і запобігати йому. У розробленому під керівництвом генсека ООН документі про стратегічний розвиток у боротьбі з тероризмом ставка робиться на такі превентивні заходи як подолання голоду і несправедливості. Однак дипломати визнають, що і цей документ не буде ухвалено на нинішньому самміті у тому вигляді, яким його бачив Кофі Аннан. На думку оглядачів, це є зайвим свідченням недостатньої ефективності Організації об’єднаних націй на даному етапі. Однак нинішня зустріч голів 180 держав світу, схоже, так і не увійде в історію як „самміт реформ”.