“Війна та її наслідки” – виставка в Берліні
7 травня 2005 р.
Шість десятиліть тому закінчилася Друга світова війна. Тоді було підписано капітуляцію Німеччини і тоді врешті стихли постріли. Однак ця війна, як показує берлінська виставка, тривала ще довго в душах тих людей, які бачили її на власні очі. Коли країни-переможці раділи закінченню війни і повільно здіймалися на ноги, більшість німців почувалися приниженими і обдуреними. Поступово набула поширення думка, що Гітлер та його режим просто ввели в оману більшу частину німецького населення. Що не відали тоді солдати, що творили, або виконували накази командирів не з власної волі. Принаймні, саме таких, добрих солдатів Вермахту показують перші повоєнні німецькі фільми.
Однак внаслідок досліджень та просвітницької роботи в 70-их, 80-их та 90-их роках цей міф поступово розвіявся. Нині річниця завершення війни належить в Німеччині до найголовніших та найбагатших на різноманітні заходи подій року. Розуміння історії 20-го століття досі не є однозначним, що і доводить виставка “Війна та її наслідки”. Німецька міністр з питань культури та мас-медіа Крістіна Вайс у своїй промові на відкритті виставки говорила, що наприклад і в Україні теж досі існує думка, що підтримка націонал-соціалістичного режиму може бути виправдана радянською окупацією та боротьбою за національне самоствердження. Говорить Крістіна Вайс:
”Після розширення європейської спільноти постає питання, що ми тут на заході негайно повинні разом з іншими країнами розпочати жваву дискусію про різні координати нашої історії. І цей погляд на історію в жодному разі не може бути обмежений національними інтересами, інакше ми не впораємося зі страхіттям 20 сторіччя з його війнами та геноцидами, таборами та депортаціями, з його вигнанцями, жертвами та злочинцями. Це назавжди залишиться чорною плямою в історії людства”.
Виставка “Війна та її наслідки”, що працюватиме в Берліні до кінця літа, охоплює величезну кількість експонатів. На двох поверхах виставлені об”єкти, пов”язані з нацистською Німеччиною: збиті, подерті солдатські чоботи та пожовклий папір щоденника, списаного нерівним дрібним почерком , або ж фотографії спустошених та зруйнованих міст, які наочно показують страхіття війни. Далі експозиція переходить до наступного історичного етапу – повоєнного періоду. І знову фотографії тяжкої праці на відбудові міст, фотографії дітей, які загубили своїх батьків, поряд –численні оголошення про пошук родичів та друзів. В окремій кімнаті демонструють документальні фільми на воєнну тематику. В залі видно чимало людей похилого віку. Серед них, приміром, ця відвідувачка:
”Всі ці речі я знаю дуже добре, оскільки я була довоєнною дитиною. Мій старший брат, наприклад, в 16 років пішов добровольцем до Вермахту, там же був і мій батько. Я виросла в місті, яке наприкінці війни було майже вщент зруйновано. На щастя, нам вадлося пережити війну. Зараз я дуже зворушена і думаю, що це дуже добре, що є така виставка. До того ж я вважаю, що вона дуже добре організована, інформативна, її обов”язково мають відвідати багато молодих людей”.
Жінка вважає відвідини таких виставок найкращим засобом проти ідей правоекстремізму, які останнім часом набувають поширення в Берліні та Німеччині. Це єдине, що її тепер сильно обурює. На експонати воєнного часу пані Реклам вже дивитися без душевного болю. Так само почувається й інший відвідувач, який на собі пережив один із наслідків війни – несправедливість:
”Знаєте, мені зараз 76 років. Я потрапив у вир війни, коли мені було 16. 1950 року я повернувся додому з Сибіру, де працював на шахтах. Там я розплачувався за війну, яку Німеччина розпочала й програла. Я ж навіть не був солдатом, мене арештували після війни. І таких, як я, були тисячі”.
Експонати повоєнного часу стосуються також періоду, коли велися гарячі дискусії про дозвіл Німеччині знову озброїтися. Закінчується виставка періодом Німецької демократичної республіки і тодішнім тлумаченням дати закінчення Другої світової війни. Однак, кажуть організатори, експозицію можна продовжити і далі, бо ця війна стала тією константою, яка донині дає розуміння багатьом історичним фактам.