В Україні вшановують пам”ять жертв трагедії в Бабиному Яру
27 вересня 2006 р.
Посвячені загалом знають історію цих подій. Непосвяченим роздають довідки. 65 рокiв тому 29 вересня 1941 року в окупованому Києвi у день єврейського свята Йом-Кiпур (судного дня) фашисти розпочали масовi розстрiли євреїв у Бабиному Яру. За два днi есесiвцi й полiцаї розстрiляли 33 тисячі 771 людину. І цим варварство не обмежилося. Розстрiли в Бабиному Яру тривали упродовж двох років - по вiвторках i четвергах. Жертвами стали не лише представники єврейського етносу. На цвинтарі поховані понад 150 тисяч цивільних, вiйськовополонених, заручників та українських нацiоналiстів.
У середу в Національній опері відкрився Мiжнародний форум «Let my people live!». Співчувають трагедії Бабиного Яру в Казахстані і Естонії, Австрії і Вірменії, Іспанії і Франції. Ці та інші країни представлені на рівні міністрів та рідше – послів. Поряд із офіційними особами на жалобні заходи приїхали і колишні в»язні концтаборів. Томас Ланг зі Словаччини приїхав засвідчити повагу до пам"яті свого батька, уродженця Будапешта. Його фашисти мобілізували до армії смерті. Томас Ланг:
«Вони забрали на фронт без зброї і гнали на поле з мінами, щоб наштовхнулися на міни, щоб загинули. І мій батько в лютому 43-го року загинув десь в Україні, не знаю де. І тому я приїхав сюди, ось чому.»
Таким, як Томас Ланг, важко потрапляти до деяких об»єктів у Києві. Адже посадовців суворо охороняють. Окрім заходів охорони, запроваджених українською стороною, деякі гості прибули із серйозним підсиленням у вигляді бодігардів. Потужно охоронявся і президент Ізраїлю Моше Кацав. Він переконаний, що трагедія Бабиного Яру об»єднує і солідаризує весь світ:
«Правда про Бабин Яр, події Голокосту породили в місцях масових убивств рух боротьби за єврейську самодостатність серед євреїв колишнього Радянського Союзу. У місцях смерті зародилося нове життя.»
На церемонію прийшли й відомі в Україні особистості. До пам»ятника навідалися екс-президент Леонід Кучма, посол Росії Віктор Чорномирдін, екс-президент Польщі Олександр Квасьнєвський. Цікаво, що 5 років тому під час відзначення попередньої річниці трагедії тодішній Президент України Леонід Кучма заклав камінь на місці майбутнього меморіального комплексу "Спадщина". В суспільстві почалася гостра дискусія: чи варто взагалі тут щось будувати. Нині відповідь є - варто. І навіть знають де - на місці ось одного із київських довгобудів. Спонсори викупили цей об"єкт для єврейської громади, але документи досі блукають в кабінетах київської держадміністрації. Ентузіастів це не відлякує. Головний равин Києва та України Яків Дов Блайх каже, що вже створено фонд який збирає гроші на будівництво:
«Із божою допомогою ми дуже-дуже сподіваємося, що за 5 років, коли буде 70 років Бабиному Яру, можливо через 2-3 роки, вже стоятиме там пам"ятник, меморіал, щоби вшанувати це місце.»
У цих заходах єврейській громаді кращим помічником став президент Віктор Ющенко. Роль Ющенка у питаннях високо оцінює депутат Бундестаґу Ґерд Вайскірхен. Він також був серед гостей сумної річниці. На думку німецького політика, сигнал Ющенка поки що залишився не почутим українським урядом. Ґерд Вайскірхен:
«Мені здається, президент зламав стереотип у поводженні із жахливими спогадами минулого. Це стосується і трагічної сторінки історії, пов‘язаної зі сталінізмом. Я вірю, коли Україна так шанує жертв Бабиного Яру, то почне порушувати й інші теми більш відкрито і чесно.»
Рік тому Президент України доручив розглянути питання про створення державного історико-культурного заповідника «Бабин Яр». Воно і досі не вирішене. Сам Віктор Ющенко на церемонії біля меморіалу пам"яті жертвам трагедії від промови утримався. Натомість, разом із колегами - президентами Ізраїлю, Хорватії, Чорногорії та найвищим керівництвом України поставив до підніжжя монумента свічки пам"яті. Церковні співи лунали в Бабиному Яру різними мовами і від усіх конфесій.
Захар Бутирський