”В іракських порохівницях ще повно пороху”

Німецькі газети коментують ту роль, яку відіграватиме нова резолюція Ради Безпеки ООН щодо Іраку, і причини її ухвалення. Так ЛЕЙПЦИҐЕР ФОЛЬКСЦАЙТУНГ зазначає:

”Резолюція Ради Безпеки ООН повинна стати тим легітимним розкладом руху в розвитку Іраку до 2006 року. Такий графік дуже потрібний не лише, щоб стабілізувати становище, але й для того, щоб дати перепочинок американському президентові Бушу та британському прем”єр-міністрові Блеру. Те, що останнім часом вони пішли назустріч противникам війни в Іраку - Франції, Німеччині, Росії та Китаю, не можна пояснювати лише новим розумінням ними ситуації. Це швидше прагнення самим залишитися на високих посадах. 2 листопада у США – вибори”, - нагадує ЛЕЙПЦИҐЕР ФОЛЬКСЦАЙТУНГ.

МЕРКІШЕ ОДЕРЦАЙТУНГ продовжує тему:

”Звичайно, і нова резолюція Ради Безпеки не є гарантією того, що спіраль насилля перестане розкручуватися. Ніхто не може передбачити, чи відбудеться справжня передача влади в намічений строк. Навіть самі іракці не вірять, що до кінця 2005 року вони матимуть власні ефективні структури безпеки. Відкритим залишається і питання, чи не розвалиться Ірак під впливом різноманітних політичних, етнічних та релігійних протиріч. Тому немає жодних підстав плескати одне одного по плечах, коли прибічники й противники війни на саміті восьми провідних держав світу розкурять трубку миру. В іракських порохівницях ще повно пороху”, - застерігає МЕРКІШЕ ОДЕРЦАЙТУНГ.

Газета ділових кіл Німеччини ФАЙНЕНШЛ ТАЙМС ДОЙЧЛАНД звертає увагу на рішення ізраїльського кабінету міністрів ліквідувати єврейські поселення в секторі Ґаза:

”Минулих вихідних ізраїльський прем”єр Аріель Шарон ще трохи наблизився до своєї мети потрапити в підручники історії: рішення кабінету про вихід із сектора Ґаза історичне, в певному сенсі навіть революційне. Але, як майже завжди на Близькому Сході, справа залежатиме від того, чи справді це рішення буде втілене в життя. Принципово вирішено лише те, що ізраїльтяни виходять із сектора Ґаза. Але перед тим, як практично почнеться ліквідація хоча б одного з поселень, потрібне буде ще одне рішення кабінету міністрів. Тому політичний конфлікт було не вирішено, а лише на місяці відтерміновано. З огляду на те, що Шарону, аби досягти компромісу, довелося кинути на шальки терезів увесь свій політичний вплив, добився він небагато. Щоб захистити Шарона від суперників у лавах його власної партії, Вашингтон повинен і надалі наполягати на ліквідації поселень у Ґазі. Проти Шарона його опоненти, можливо, й спробували б бунтувати – але вони не посміють цього зробити проти США”, - впевнена ФАЙНЕНШЛ ТАЙМС ДОЙЧЛАНД.

Скептично ставиться до рішення ізраїльського уряду і СААРБРЮКЕР ЦАЙТУНГ:

”Лише сектор Ґаза, без Західного берега ріки Йордан, ніколи не зможе стати зародком палестинської держави. Те, що там створюється, фатально нагадує сумнозвісні резервації часів південноафриканського апартеїду. Виходом із сектора Ґаза Шарон тактично розумно хоче поліпшити ситуацію, яка стала для Ізраїлю неконтрольованою. Але вирішення проблеми Палестини залишається так само далеко, як і раніше”, - переконана СААРБРЮКЕР ЦАЙТУНГ.

Дюссельдорфська економічна щоденна газета ГАНДЕЛЬСБЛАТТ присвячує свої сторінки відносинам Німеччини та Росії на сучасному етапі:

”Значних двосторонніх проблем між обома країнами немає. Росія перестала бути наддержавою, воєнна небезпека зникла. Між Німеччиною і Росією лежить після розширення НАТО та Європейського союзу природний ”санітарний кордон”. Уряд у Москві навіть вчасно розраховується зі своїми боргами. Відтак, можна спокійно і розслаблено ігнорувати одне одного. Але це було б, якщо дивитися в перспективу, великою помилкою. Постачання сировини з Росії – з огляду на критичну ситуацію на Близькому та Середньому Сході – буде з роками набувати дедалі більшого значення. Німецькі інвестиції в цій країні, яка переживає справжній економічний бум, зростають. Тому в нас є обґрунтований інтерес у подальшій стабілізації, але також і в справжній демократизації Росії”, - вважає ГАНДЕЛЬСБЛАТТ.