День без мігрантів

«Ми не тільки корисні, ми – необхідні», - так окреслюють суть іммігрантського страйку його організатори. Це вже третій страйк такого ґатунку в Італії. Отже, на весь день 1 березня зупинили свою роботу працівники-іноземці: збирачі овочів, будівельники, хатні робітниці тощо. Для Італії ця робоча сила у деяких галузях економіки прос незамінна. В окремих з них налічується до 50-70% іноземців.

Щоправда, ще жодного разу, включаючи й цьогорічний, не вдалося досягти справді національних масштабів страйку. Організатори пояснюють це тим, що багато хто з мігрантів просто не читає газет та не має доступу до інтернету, а інші занадто бояться за свої робочі місця, аби прострайкувати. До речі, саме з цих причин українська присутність у протесті практично не відчутна.

«Ми вам потрібні!»

Разом з тим непоміченою акція все ж не залишилася. Не в останню чергу завдяки обраному кольорові – ті, хто підтримує страйк мігрантів, мали на собі щось жовте з одягу або розмахували жовтими прапорцями. До речі, серед тих, хто приєднався до маніфестацій протесту у цей день, було й чимало італійців. «Ми боремося проти расизму», - пояснюють вони.

Окрім страйку, в рамках дня протесту пройшли семінари, форуми, відкриті читання, а також флеш-моби й музичні заходи. Новинкою цьогорічного протесту була роздача обкладинок на паспорт, на яких надруковані перша та остання стаття міжнародного Статуту про вільне пересування осіб.

Страйкуючі та просто маніфестанти висувають такі вимоги: скасування «драконівського» закону Боссі-Фіні щодо імміграції, полегшення деяких бюрократичних процедур при влаштуванні іноземців на роботу, а також – закриття всіх «центрів тимчасового перебування» на Апеннінах та автоматичне надання італійського громадянства дітям мігрантів, народженим на території Італії.

Автор: Ірина Кащей
Редактор: Христина Ніколайчук