1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Газова війна вказує на „холодний мир” у Європі

Огляд преси підготував Роман Гончаренко20 грудня 2005 р.
https://p.dw.com/p/ALvW

Розвиткові відносин між Заходом та Росією присвятив коментар у берлінській газеті Die Welt політолог Александр Рар:

Загострення газової війни між Москвою та Києвом вказує на початок нової ери „холодного миру” в Європі. Росія вважає, що Захід її не приймає й відштовхує в бік Азії. ЄС і США спостерігають за авторитарними тенденціями в російській внутрішній політиці із зростаючим занепокоєнням... „Обмін ударами” між Росією та Заходом в останні місяці був дедалі більш інтенсивним, -

констатує Рар і наводить кілька свіжих прикладів, один з яких - створення нещодавно в Києві Спільноти демократичного вибору:

Цей прозахідний регіональний альянс пострадянських країн має послабити СНД, в якому домінує Москва, і відкрити простір для третьої хвилі розширення НАТО на Схід. Крім того ця організація має слугувати розбудові альтернативного енергетичного союзу із Заходом в обхід Росії. У цей момент Москва взялася за свій найефективніший владний інструмент, який вона не чіпала навіть у часи „холодної війни”. Незадовго до закінчення повноважень канцлера Німеччини Ґергарда Шредера було узгоджено проект газопроводу по дну Балтійського моря, який має позбавити транзитні країни долі енергетичного пирога. „Газпром” раптом зажадав від учасників Спільноти демократичного вибору сплати світових цін на газ, хоча досі вони платили за низькими радянськими тарифами. Так Росія сподівалася контролювати ці країни, але вони чинять спротив..., -

зауважує експерт на сторінках Die Welt і продовжує:

ЄС не може втрутитися в російсько-український газовий конфлікт. Для вступу Росії до СОТ він теж вимагає від Москви запровадити світові ціни на газ на внутрішньому ринку. Захід намагатиметься покарати Росію в міжнародних інституціях. Кажуть, що „велика сімка” тепер таки не перетвориться на „велику вісімку” за участю Росії. Але конфліктний потенціал має простір для подальшого погіршення ситуації. Деякі західні політики роблять ставку на тверду лінію „зміни режиму” на президентських виборах у Білорусі. Авторитарний правитель Олександр Лукашенко шукає захисту в Росії. Зважаючи на конфлікт, про спільну демократизацію Білорусі Заходом і Росією годі й думати, -

наголошує політолог Рар і запитує:

Чи буде новий розкол на європейському континенті через 15 років після падіння комунізму? Ліберальну західну модель не вдасться поширити на Росію та Центральну Азію. Там на довгу перспективу затвердиться традиційна авторитарна модель правління. Але Заходу варто інакше поглянути на Євразію. На відміну від 90-х років, економічно ці країни більше не стоять на колінах. Навпаки. Економічне зростання в Росії та Казахстані посилює ці регіони політично. Там може постати новий міжнародний центр влади, що завдяки своїм гігантським запасам природних ресурсів домінуватиме в стратегічному сусідстві з ЄС, - пише політолог Рар у Die Welt.

До іншої теми. Європейська преса приділяє багато уваги президентським виборам у Болівії, на яких вперше переміг кандидат-індіанець - Ево Моралес. Швейцарська газета Basler Zeitung зазначає:

У країні, де 70 відсотків населення - індіанці, президентом став індіанець. Що тут такого? У Болівії це велика подія. Європейські мігранти сотні років гнобили корінних жителів. Право голосу на виборах їм надали лише 1952 року, чимало живуть у бідності. Перший індіанець на посаді президента міг би стати сигналом для всієї Латинської Америки, де індіанська культура переживає підйом. Шанс на зміни є, - пише Basler Zeitung.

Австрійська газета Salzburger Nachrichten зазначає:

В Аргентині, Бразилії, Венесуелі, Уругваї та тепер у Болівії при владі уряди, які прагнуть менше економічного лібералізму й більше державного впливу. Вони стримано ставляться до відкритих економічних кордонів і сподіваються на власні сили. Тобто вони прагнуть обмежити вплив політики США, - зауважує Salzburger Nachrichten.

Схожої думки й британська газета Daily Telegraph:

Зміни супроводжуються зростаючим ворожим ставленням до Вашингтона, яке Джорджу Бушу довелося нещодавно відчути на собі. На саміті американських країн його план зони вільної торгівлі було відхилено. Уряд Буша дедалі відчутніше втрачає вплив у регіоні, - вважає Daily Telegraph.