1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

«Голкове вушко» на румунсько-болгарському кордоні

17 березня 2011 р.

Країни Євросоюзу Болгарію та Румунію розділяє Дунай. Утім, на майже усі 470 кілометрів кордону – лише один старий міст. Кому заважає будівництво нового?

https://p.dw.com/p/10aq3
На єдиному переході через Дунай завжди чергиФото: DW

Двічі на тиждень фотограф Желью Желев їздить із Софії до Будапешту. Багажник забитий відзнятим фотоматеріалом. Річ у тім, що проявка в Угорщині коштує набагато дешевше, аніж у Болгарії. От тільки біда – дістатися до сусідньої країни… «Через Сербію не поїдеш, - скаржиться Желью. - Там митні збори. А через Румунію... Вона хоча й член Євросоюзу, однак нормального мосту через Дунай нема. Доводиться годинами чекати на пором».

Єдиний міст на всі 470 кілометрів кордону – від болгарського Відіна до румунського Калафата – як голкове вушко. А поромникам вигідно – деруть утридорога. Міст? Та вони навіть чути про це не хочуть. Тим часом для таких, як Желью Желев, відсутність моста – просто катастрофа. 13 годин витрачається на дорогу, яку можна було б подолати вдвічі швидше. «Уряд винен. Їм все одно, як народ викручується. Сидять у кабінетах і пиляють бюджет. Чому 20 років минуло з моменту зміни влади, а моста досі нема?», - нарікає Желью.

Проект не новий

Насправді проект будівництва моста існує вже давнов. Відповідний документ ще 12 років тому ліг на стіл брюссельських чиновників, вони виділили субсидії. Однак не відомо, в чиїх кишенях осіли ці кошти. 2006 року на будівництво підрядили іспанську фірму. «Робота наполовину завершена, - кажуть іспанські підрядники. – Але розумієте, зими тут дуже холодні. Сподіваюся незабаром зможемо продовжити будівництво».

Митниця на кордоні поблизу Відіна. Серед країн Шенгенської угоди кордони відкриті. Але Болгарію та Румунію в Шенген не пустили через корупцію та організовану злочинність. Телебачення показує один за одним сюжети про успіхи митників та прикордонників, аби переконати ЄС. Однак Желью вважає, що всі вони – шахраї: «Щоразу 23 євро! За що? Це пограбування серед білого дня!».

Заважає кримінал?

Пройшов митницю – знову стій, чекай. Розкладу руху порому немає. Коли набереться повний, тоді й вирушить. А на квитку – ще один «сюрприз». «Бачите назву фірми? «Джокер Софія»! Це їм належить пором. Вони власники казино в столиці. Усі знають, що це – кримінал. Але довести нічого не можна, хоча всі й розуміють, що саме вони затягують будівництво моста, аби побільше нажитися», – каєе Желью.

Щоправда, місцевий губернатор усі звинувачення в корупції відкидає: «Ми всі умови Євросоюзу виконуємо. Наші зовнішні кордони закриті. І з корупцією ми боремося успішно». Такі слова обурюють Желью Желева. Але нічого змінити він не може. От і доводиться витрачати сім годин на те, що б подолати 200 кілометрів.

Автори: Пауль Туцек / Христина Ніколайчук
Редактор: Леся Юрченко