1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Голосують українці Німеччини

28 жовтня 2004 р.

Напередодні виборів президента України, на яких основні кандидати, схоже, вимушені боротися за кожен голос, особливого значення набуває закордонне українство. Отже, спробуємо розібратися, як проходитиме голосування у Німеччині, наскільки активними будуть українці у цій країні та скільки їх взагалі є.

https://p.dw.com/p/AONn

Найактивніший український електорат у Німеччині – це молодь, що приїхала навчатися в німецьких університетах. За інформацією заступника голови проводу Союзу українських студентів у Німеччині Олега Коцюби, у Вузах ФРН навчається близько 3 – 4 тисяч українців. Більшість із них пов"язує своє майбутнє з Україною. Тож їм не байдужа доля їхньої батьківщини й вони сповнені готовності прийти на вибори. Але багато з них не знає, де голосувати і що для цього потрібно. Олег Коцюба уже четвертий рік навчається в одному з університетів Мюнхена. Він був одним з ініціаторів інформаційної кампанії про вибори:

”26 вересня ми провели інформаційний семінар про те, як проголосувати за кордоном, не лише для студентів, а й для інших людей, особливо для тих, хто перебуває тут нелегально. Ми роздали інформаційні матеріали, роздали зразки заяв, окрім того, ми поширюємо цю інформацію в Інтернеті, через особисті контакти”.

У Німеччині сформовоно 5 виборчих дільниць. Створити більше не було можливо, адже проводити голосування поза межами офіційних дипломатичних представництв не дозволяє німецьке законодавство. Таким чином бажаючим проголосувати доводиться долати іноді сотні кілометрів, що коштує тут немалих грошей. Про винахідливість молоді розповідає Олег Коцюба:

”Кожен шукає кошти, як зможе. Наприклад у Фрайбурзі було організовано кілька забав, дискотек, на яких вхід був платний. У такий спосіб збиралися кошти на приїзд до Мюнхена”.

У Баварії найбільша серед земель ФРН громада українських студентів. На дільницю номер 62 у Мюнхені збираються приїхати численні групи студентів з різних міст півдня Німеччини. Їхатимуть винайнятими автобусами, потягами за економними груповими квитками, а також машинами. Студентський підготовчий штаб, до якого входить і Олег Коцюба, не тільки координує доїзд студентів, але й намагається впорядкувати їхнє голосування:

”У Мюнхені є зараз дуже погана ситуація з приміщенням. Зараєстровано офіційно 22 тисячі виборців. Враховуючи й тих, хто додатково подав заяву, на голосування може прїхати близько 40 тисяч. Саме приміщення консульства має 40 квадратних метрів. Можна собі уявити, який буде хаос, які черги, які проблеми. Ми спробуємо впорядкувати процес голосування, видаючи виборцям пронумеровані посвідчення, забезпечимо їх стільцями і, нарешті, будемо підтримувати морально, аби вони не падали духом, а дочекалися своєї черги і проголосували”.

Активісти Союзу українських студентів у Німеччині бачать свій громадський обов"язок не лише в тому, аби залучити до виборів якомога більше співвітчизників, але і в контролі за прозорістю процесу голосування. Олег Коцюба розповів ”Німецькій Хвилі” про цю ініціативу студентів:

”Ми активно готуємося о виборів, ми будемо цілий день перебувати на виборчій дільниці тут, у Мюнхені. Наші активісти є чланими виборчої дільниці в Гамбурзі як представники кандидатів. Ми намагатимемося теж бути в Берліні та Бонні. Наша діяльність перш за все полягатиме у зовнішньому контролі. Своєю присутністю ми хочемо показати, що ми не дамо сфальсифікуват вибори. Ми теж займатимемосмя екзит-полом разом з іншими організаціями”.

Звичайно, у порівнянні із такими країнами як Росія, Італія або Іспанія, де загалом перебувають мільйони наших співвітчизників, українська громада Німеччини є відносно нечисленою – всього декілька десятків тисяч осіб. Як показує досвід попередніх виборів, на дільниці приходить менше десятої частини від загальної кількості тих, хто стоїть на консульському обліку. Це це можна пояснити тим, що на облікові здебільшого перебувають особи, які, наприклад, взявши шлюб з громадянином ФРН, перебралися сюди на постійне місце проживання, але залишаються громадянами України протягом кількох років, поки не отримають німецькі паспорти. Так, наприклад, у відділенні посольства України у Ремаґені, що біля колишньої столиці міста Бонна, на обліку перебуває близько семи тисяч громадян. Із них на парламентських виборах 2002 року проголосувати прийшли лише 130. Про це нам розповіли співробітники ремаґенського відділення. А от вже отримати дані про те, скільки заяв на участь у голосуванні надійшло цього року, чомусь відмовилися. На жаль, взяти коментар в інших консульствах України в Німеччині виявилося надто складним завданням. Телефони здебільшого не відповідали, а якщо й вдавалося додзвонитися, то в трубці ми чули приблизно таку відповідь:

”Консульство сьогодні не працює”...

Євген Тейзе