1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Нерухомість

Галина Стадник6 березня 2013 р.

Уже кілька місяців в Україні діють нові правила реєстрації нерухомості. Споживачі нарікають на роботу державних реєстраторів та обурюються високими тарифами нотаріусів.

https://p.dw.com/p/17r0M
Україна, нерухомість
Україна, нерухомістьФото: picture-alliance/ZB

На адресу Бюро технічної інвентаризації (БТІ), яке спеціалізувалось на реєстрації нерухомого майна, лунало чимало нарікань. Ця комунальна установа була чимось на кшталт "держави в державі" зі своїми правилами й тарифами. Тепер час її минув, а оформлення власності на нерухомість стало прерогативою новоствореної Державної реєстраційної служби України. Причому питання купівлі-продажу квартир (окрім новобудов) та землі тепер у віданні нотаріусів.

Ініціатори такої реорганізації запевняли, що громадяни від нових правил лише виграють, бо їм не доведеться вистоювати годинами в чергах у БТІ. Висловлювалися сподівання, що буде покладено край і корупційним схемам.

За словами першого заступника голови Державної реєстраційної служби України Ірини Завальної, уже створено близько 600 відділень держреєстрації, де працює дві з половиною тисячі службовців, а ще сім тисяч нотаріусів готові завіряти договори купівлі-продажу, обміни, дарування майна та ділянок, одночасно проводячи процедуру реєстрації прав.

Хороші задуми - погане втілення

Сама ідея реорганізації є виправданою, бо реєстр прав власності є прерогативою міністерства юстиції, а не Бюро технічної інвентаризації, коментує в інтерв’ю DW голова Асоціації фахівців з нерухомості України Сергій Злидень. Але в нього є чимало зауважень до того, як це було втілено. "Запроваджували точно за "українськими традиціями": давайте швидше, без перехідних періодів, а там якось "розсмокчеться" й саме налагодиться", - зазначає Злидень.

У результаті нотаріальні послуги сильно подорожчали. За свою роботу з реєстром нотаріуси просять у середньому дві тисячі гривень. Сюди слід додати ще цілу низку супровідних витрат - держмито, доступ до реєстру, витяг з реєстру, - а це ще до 800 гривень. Окремо нотаріус порахує нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу - 1,5 тисячі гривень. Відтак, у підсумку операція з продажем помешкання обійдеться не менше чотирьох тисяч гривень. "Це невиправдані збільшення, - обурюється Сергій Злидень. - Нотаріуси відчули монополію і попіднімали ціни. Вони користуються невпорядкованістю запровадженої системи". Разом з тим, співрозмовник переконаний, що навіть коли схема запрацює стабільно, а станеться це не швидше як наступного року, нотаріуси не зменшать вартості послуг.

Нотаріуси перестраховуються

Скажімо, за ті ж послуги БТІ споживач офіційно сплачував не більше 800 гривень, що правда доводилося чекати до місяця і черги. Однак, громадяни мали вибір, за пришвидшення платили дещо більше. Тепер цього вибору людей позбавили.

Утім, нотаріуси вважають встановлені ціни виправданими. "На нас поклали велику відповідальність, - каже приватний нотаріус Ірина Іванишко. Клієнт нічим не переймається й не бігає кабінетами БТІ, не вистоює у черзі, а стає власником впродовж дня. Однак мені доводиться витрачати на одну справу цілий день. Бо внесення до держреєстру - непроста процедура. Кілька разів все перевіряємо, реєстр не рідко дає технічні збої".

Нотаріус також зазначає, що змушена робити відрахування у фонд страхування, бо в певній мірі ризикує. Операції здійснюють лише з квартирами, які внесено до електронного реєстру з 2003 року. Якщо електронних відомостей немає, то людині таки доведеться звертатися за послугами до державної реєстраційної служби, аби ті віднайшли відомості в архівах БТІ.

Знову черги

У свою чергу, новостворені відділення державних реєстраторів працюють за зразком середньостатистичного держуправління з притаманною бюрократією і без особливого ентузіазму. Як то, приміром, у львівському міському відділенні державної реєстраційної служби. Відвідувачі, які стоять у черзі вже багато годин не стримують обурення. "На прийомі 12 молодих працівників, і ніхто не бере до себе людей, всі надто зайняті. Я вже ходжу третій день, хочу переоформити гараж, - скаржиться у розмові з DW одна з жінок у черзі. - Ніхто не дає жодних консультацій, у грубій формі виганяють. Інформації немає жодної, вчора вистояла у черзі три години, щоб мене відіслали за двома довідками".

Люди нарікають, що службовці працюють вкрай повільно, а обслуговування не покращилося, а то і погіршилося в порівнянні з роботою БТІ. "Організація роботи на дуже низькому рівні, нас просто ігнорують, - розповідає молодий чоловік, що стоїть у черзі. - Створюються всі умови для штучних черг. Я вже не кажу про низьку кваліфікацію працівниць".

Ані простіше, ані дешевше

Процес створення корупційних схем у відділах служби держреєстрації є неминучим, вважає голова Асоціації Сергій Злидень. "Там, де законом передбачено на виконання процедури певний час, завжди є можливість відтягнути. Тож, корупційна схема поступово налагодиться, хоча можна було цього й уникнути", - зазначає експерт.

Злидень, і у свою чергу, вказує недостатній рівень підготовки працівників новоствореної служби. "У відділах працюють молоді люди, які цьому не навчалися. Відповідальність на них покладено велику, а зарплати - мізерні. Звідси, - підсумовує він, - відсутність бажання обслуговувати громадян". Наразі, каже експерт, від цієї реорганізації пересічним громадянам не стало ані простіше, ані дешевше.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Більше публікацій