Лізинг робочої сили

Робоча сила напрокат - така практика не є новою для Німеччини. Особливо в сільському господарстві, коли, наприклад, треба збирати врожай, часто вдаються до послуг сезонних робітників. Сезонна праця, в тому числі й на німецьких полях, добре знайома й українським заробітчанам. Таке використання робочої сили напрокат у цьому випадку є цілком виправданим, адже впродовж інших десяти місяців фермер не має достатньо роботи, аби підписувати з працівниками довгострокові контракти.

Але, як з'ясувалося, деякі фірми зловживають короткостроковими трудовими контрактами. Завдяки постійній ротації персоналу компанії тримають на низькому рівні зарплати, що, в свою чергу, робить дешевшою продукцію і послуги. Останній випадок - скандал навколо компанії Amazon, яка спеціалізується на інтернет-торгівлі. Кілька тижнів тому перший телеканал німецького телебачення ARD розповів про жахливі умови праці сезонних робітників в одному з німецьких філіалів цієї фірми. Як з'ясувалося, дешеву робочу силу найняли переважно в Іспанії.

Іноземці шукають роботу в Німеччині

Сенс робочої сили напрокат, однак, полягає зовсім не в зниженні виробничих коштів, критикує в розмові з Deutsche Welle (DW) експерт Об'єднання профспілок Німеччини Йоганнес Якоб. Процедуру пошуку й працевлаштування тимчасових працівників лібералізували в Німеччині за часів канцлера Ґергарда Шредера. Ідея полягала в тому, аби спростити бізнесу пошук кадрів тоді, коли надходить несподівано багато замовлень. Водночас практика лізингу робочої сили мала сприяти поверненню до трудового життя тих, хто вже довгий час був без роботи.

Сьогодні дедалі більше іноземців сподіваються закріпитися в Німеччині за допомогою саме лізингових трудових контрактів. На думку експерта боннського Інституту майбутнього праці Вернера Айхгорста, пов'язано це з тим, що два роки тому в Європейському Союзі лібералізували ринок праці, тож кожен громадянин будь-якої країни, що входить до складу ЄС, має право влаштовуватись на роботу будь-де на території Євросоюзу.

Без профспілкового захисту

Як пояснив Айхгорст, на тимчасові або лізингові трудові контракти, як правило, погоджуються робітники без спеціальної освіти або іноземці, які не знають німецької, але шукають роботу в Німеччині. Точних даних, скільки саме осіб нині в Німеччині працює за такими угодами, немає. За оцінками Об'єднання профспілок Німеччини, в країні нараховується близько 900 тисяч таких працівників, приблизно 100 тисяч з них - іноземці. І хоча точних цифр немає, простежується чітка тенденція: чим гірше ведеться людям у південно- й східноєвропейських країнах, тим активніше вони їдуть до Німеччини, пропонуючи на прокат свою робочу силу, ділиться своїми спостереженнями Айхгорст.

Німецькі профспілки, каже Якоб, теоретично готові представляти інтереси й цих іноземних працівників, але тут не все так просто: по-перше, ці іноземці занадто короткий час перебувають в Німеччині - як правило, не довше трьох місяців, а по-друге, через незнання німецької мови вони просто не звертаються за допомогою до профспілок. Крім того, на підприємствах, які у великих обсягах використовують тимчасову робочу силу, нема й профспілкової інфраструктури.

В експлуатації винен і споживач

Аби унеможливити експлуатацію працівників з лізинговими контрактами, німецькі профспілки закликають законодавчо зобов'язати працедавців платити їм такі самі зарплати, як і постійним співробітникам. Тоді фірми менше надаватимуть і тимчасових контрактів, сподівається Якоб. Однак до досягнення цієї мети ще далеко. А поки профспілковий експерт звертається й до сумління споживачів. "Ми як суспільство не можемо погоджуватись з таким поводженням з людьми", - каже він.

Також Айгхорст з Інституту дослідження майбутнього праці звертається до сумління всього суспільства. Якби кожен споживач задався питанням, чому той чи інший товар коштує так дешево, тоді він зрозумів би, що за цим може стояти й дешева робоча сила, експлуатація, жахливі умови праці. Рішення споживача, на думку експерта, теж може вплинути на те, щоб тимчасові працівники з лізинговими контрактами отримували вищі зарплати.