Дискусія навколо газової "труби": що вигідно для України?

�ванню поставок газу до України. Фракція “Нашої України” оголосила про свій

намір блокувати у вівторок трибуну Верховної Ради, вимагаючи звіту прем’єр-міністра Віктора Януковича щодо планів об’єднання українських і російських газотранспортних активів в обмін на видобуток газу в Росії. Про відповідні наміри повідомив минулого четверга президент Росії Володимир Путін.

Проти них, окрім політиків з „Нашої України”, виступає і інша опозиційна фракція у Верховній Раді – Блок Юлії Тимошенко. БЮТ вимагатиме у Верховній Раді розгляду свого законопроекту, який унеможливлює маніпуляції з майном “Нафтогазу”. Цей документ є адекватною відповіддю на законопроект „антикризовиків”, який дозволяє передавати газотранспортну систему України в концесію, вважає екс-голова парламентського підкомітету з газової промисловості Олекса Гудима:

“В Україні заборонено приватизувати газотранспортну систему, передавати її в концесію, і навіть в управління. Концесія, це коли газотранспортна система залишається у власності України, але за угодою концесії вона може бути передана, скажімо, на 50 років. Пригадайте Чорноморський флот, і зрозумієте, що це буде означати таку ж втрату Україною своєї газотранспортної системи. У такому випадку, про що свідчить законопроект з боку антикризової коаліції, ставки транзиту аж до кордону Україна-Польща, Україна-Словаччина буде визначати Російська Федерація, незважаючи на те, що в концесію може бути передано тільки 50%. Здача української газотранспортної системи через добрі слова про допуск до активів буде означати ту саму втрату сьогодні Україною своєї енергетичної безпеки”.

Перспектива видобутку Україною російського газу хоч і видається привабливою, насправді є пасткою, відзначає Гудима, оскільки Росія досі не ратифікувала Європейську енергетичну хартію. Тому відмовляється пропускати своєю газотранспортною системою будь-які обсяги газу, видобуті не Газпромом.

Скептично налаштований щодо розробки Україною російських газових родовищ і директор енергетичних програм центру Разумкова Володимир Саприкін:

„Минулого року було прийнято закон, згідно з яким, „Газпром” є монопольним постачальником газу, видобутого на російській території. Таким чином навіть якщо ми там щось зможемо видобути, невідомо як і на яких умовах цей газ потрапить до України. Ми можемо собі на збиток щось видобувати, а потім за копійки віддавати. Повернення до бартерних угод, тобто - не ринкових, уже сьогодні не буде, хоча Україні це було б і вигідно”.

В нинішніх умовах ідеї про доступ до української газотранспортної системи в обмін на видобуток Україною російського газу не можуть бути втіленими в життя, перш за все, через законодавчі перепони з обох боків – переконаний Саприкін.

Фердінад Павел, експерт Німецької консультативної групи з економічних реформ в Україні вважає, що загалом для України була б вигідною концесія газопроводів, бо це означало б перехід на інший рівень відносин з російським „Газпромом”. Утім, зазначає далі експерт:

„У залежності від того, як трактувалися б окремі параметри відповідної угоди і які умови будуть у ній закладені, вона може виявитися вигідною, або невигідною для України. Тут усе залежатиме від переговорів. Утім, слід наголосити, що важливим є вже той момент, що Україна починає рухатися в цьому напрямку, бо це матиме радше позитивний вплив на забезпечення України газом”.

Фердінанд Павел наголошує на тому, що через кооперацію з „Газпромом” можна було б гарантувати достатнє завантаження газотранспортної системи. Втім, каже експерт, випадку розробки планів про концесію українських газопроводів треба робити акцент на тому, що це – тільки економічна трансакція:

„Не слід за жодних обставин намагатися виторговувати якісь політичні подарунки. Україна не повинна якимось чином намагатися отримати дешевший газ, тобто - за цінами, які не орієнтуються на світовий рівень”.

Такий перебіг був би дуже невигідним для української економіки й до того ж, означив би саме збільшення залежності від Росії, підкреслює Фердінанд Павел.