1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Для подолання наслідків цунамі може знадобитися десятиліття

Огляд преси підготувати Ірина Кащей і Тетяна Карпенко2 січня 2005 р.
https://p.dw.com/p/AM01

Допомога світової спільноти у подоланні наслідків стихійного лиха в Південно-Східній Азії лишається центральною темою німецької преси. Так, ФРАНКФУРТЕР НОЙЄ ПРЕССЕ пише:

Кількість жертв природної катастрофи у Південній Азії перевищує всі дотепер відомі показники. Навіть після землетрусу у Ліссабоні 1755 року чи після виверження вулкану Кракатау на Суматрі 1883-го не було так багато жертв. Раціональне зерно трагедії, яку пережили так багато людей, не можуть вичленити навіть богослови. Втішає лише готовність всього світу допомагати, – зазначає ФРАНКФУРТЕР НОЙЄ ПРЕССЕ.

ВЕСТДОЙЧЕ ЦАЙТУНГ звертає увагу не те, що активна допомога провідних країн світу в цій ситуації може відчутно посприяти зміцненню їхнього міжнародного авторитету:

Катастрофа може стати для нас своєрідним шансом, якщо у майбутньому ми будемо ставитися один до одного уважніше і відчуватимемо відповідальність за долю світу. В умовах екстремальної ситуації в постраждалих країнах зникають етнічні та політичні бар»єри. В Америки та Європи є можливість самовідданими вчинками досягти всесвітнього визнання. Кращого способу забезпечити мир не можна й уявити, – зазначає ВЕСТДОЙЧЕ ЦАЙТУНГ.

ЕСЛІНҐЕР ЦАЙТУНГ віддає належне тим, хто не лишився байдужим до постраждалих:

У Південній Азії продовжується боротьба з часом та невблаганними у сезон дощів силами природи. Тепер голод, спрага та епідемії загрожують тим, хто залишився живим. Об”єднані Нації побоюються, що подолання наслідків стихії може тривати до десяти років. Кожна окрема пожертва допоможе пришвидчити цей процес. Готовність допомагати, яку виявляють громадяни багатьох країн, гідна захоплення. На початку нового року це дає привід для надії, – вважає ЕСЛІНҐЕР ЦАЙТУНГ.

Тему продовжує МЕРКІШЕ ОДЕРЦАЙТУНГ:

Світові треба буде виявити солідарність із жертвами катастрофи не лише у ці дні, а й упродовж наступних місяців та років. Як негайна допомога, так і довгострокова відбудова чи створення сучасної системи захисту від природних катастроф, вимагають міжнародної логістики більших масштабів. Це неодмінно матиме й політичні наслідки. Мільярди, які зараз надходять до Південної Азії, треба застосовувати за цільовим призначенням. Це означає, однак, що потрібна буде й бюрократія, передусім для довготривалої координації дій усіх сторін. Цей процес не обійдеться без протистояння між країнами-донорами або ж між країнами, яким надається допомога. Однак координація дій не функціонуватиме без прозорості та відкритості. Передусім це стосується таких країн, як Шрі-Ланка та Індонезія, в яких тривають громадянські війни. Як не розрізняла між жертвами природна стихія, так не повинно бути різниці в наданні допомоги. Тому країни-донори мають звернути особливу увагу на те, щоб гуманітарна діяльність не використовувалася як політичний інструмент, - попереджає газета МЕРКІШЕ ОДЕРЦАЙТУНГ.

Газета НЮРНБЕРҐЕР НАХРІХТЕН аналізує можливість попередження природних катастроф:

Системи попередження не можуть запобігти жодним землетрусам або повеням. Але вони можуть сприяти принаймні тому, щоб наслідки стихійних лих були менш руйнівними та призводили до меншої кількості жертв. У новорічних проповідях часто звучало запитання: як міг Бог це допустити? Але ми мали би право так ставити питання лише в тому разі, якщо було би зроблено все, що в людських силах. Утім, варто лише подивитись на відсутність системи попередження в Індійському океані, щоб зрозуміти, що ми цього не зробили, – підкреслює видання НЮРНБЕРҐЕР НАХРІХТЕН.

Газета ВЕЛЬТ висловлює побоювання, що чисельність загиблих у Південно-Східній Азії німців може істотно збільшитися:

Прогнози про кількість німців серед жертв катастрофи, які спочатку здавалися спекулятивними, нині видаються дедалі реальнішими. Про те, що ця цифра може виявитися значно більшою, ніж обережні припущення кризового штабу міністерства закордонних справ, здогадувався кожен, хто знав, скільки німецьких туристів відпочивали в цьому регіоні. І все ж цифра у три тисячі німців, які пропали без вісти внаслідок цунамі змушує здригнутися від жаху. Якщо дива не станеться, десятки тисяч німців не втрачаючи надії чекатимуть на рідних і близьких, що зникли у Південно-Східній Азії, – пише ВЕЛЬТ.

ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНГ зазначає:

Федеральний канцелер Ґерхард Шредер гарантував, що Німеччина не залишить людей у потерпілих регіонах без своєї допомоги. Але це легше сказати, аніж зробити. Його уряд оцінюватимуть тепер за цією обіцянкою. Очевидно, нинішня спонтанна готовність допомагати тривативатиме й у наступні місяці та роки.