Довкілля й діти: важливий елемент гри
29 травня 2005 р.
Біля столу в початковій школі Есторф скупчилися люди. Переважно це дорослі, міжнародні експерти. Вони сидять на стільцях або навколішках і майструють зі стиропору маленькі човники на сонячних батареях. Потім ці катамарани, озброєні маленьким фотоелементом і гвинтом, можна випробувати у ванній. По обличчях видно, що всі задоволені.
Діти можуть щось змайструвати, щось, що само рухається, - захоплено каже Мая Блежеч зі Словенії. У себе на батьківщині вона викладає екологію дітям і дорослим.
Такі позитивні відгуки дуже радують Петера Вортманна, який організував презентацію в початковій школі. Вже кілька років він викладає у цій тут предмет ”Відновлювальні джерела енергії”. Вортманн скаржиться, що викладати складно, бо дуже мало навчальних матеріалів. Традиційно вважаться, що тема занадто складна для малих дітей. На прикладі човників на сонячній енергії стає очевидно, що це не так.
”Вони бачать, що сонячна енергія може рухати об”єкти. Вони розуміють, коли хтось із молодших закриває сонце і об”єкт не рухається, вони йому кричать – відійди, не закривай сонце, і тоді воно запрацює!”
Коли йдеться про дітей та підлітків ключ до успіху в ігрових елементах. Але вчитлям на початку теж потрібна підтримка. Багато з них мають велике бажання цим займатися, але не завжди вистачає посібників. Вчителям бракує часу і вони хочуть мати все під рукою.
Тому уряд започаткував спеціальний проект, зібравши на спеціальній сторінці в інтернеті матеріали різних організацій, що займаються відновлювальним джерелами енергії. Міхаель Штаб, один з учасників проекту, каже, що за мінімальний відрізок часу на сторінці побували тисячі відвідувачів. Ініціатива виявилася успішною, так само як і пропозиція відвідати понад 30 шкіл у різних федеральних землях.
”Ми побачили, як раптом усе запрацювало, почало рухатися. У нас був справжній наплив запитів. Учителі дуже зацікавлені в тому, щоб повести дітей кудись, щоб у них з”явилися нові враження й щоб була можливість обговорювати певні проблеми з експертами.”
У деяких німецьких школах відновлювальні джерела енергії давно стали частиною програми. Яскравий приклад – школа ім. Макса Бекманна в Берліні, яка представила в рамках акції свій проект.
Після Чорнобильської катастрофи в Україні берлінські учні почали думати про використання відновлювальних джерел енергії й відтоді займаються розробкою двигунів на сонячних батареях для човнів. Вони займаються цим не тільки в школі, а й у вільний час, успішно виступаючи на змаганнях човнів з таким екологічним приводом.
Учитель Норберт Вільмс переконаний, що за таким методом майбутнє:
”Мої учні, наприклад, створили екологічний електропривід для човна, який краще, ніж ті, що виробляються промислово. Ми можемо це навіть довести. На змаганнях наші човни були швидші. Це означає, що наш привід кращий, і це для учнів дуже важливо, це стимулює”.