1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Допомога чорнобильцям: нові виклики

Наталя Фібріг, Євген Тейзе19 квітня 2006 р.

Поки вчені сперечаються про наслідки Чорнобильської трагедії для здоров’я людей, численні громадські об’єднання звітують про результати допомоги постраждалим. Вже півтора десятиліття, відколи впала „залізна завіса”, у Німеччині діють сотні ініціатив, покликаних підтримати українців, білорусів і росіян, які живуть на забруднених територіях.

https://p.dw.com/p/AOBx
Фото: AP

За п’ятнадцять років роботи німецьких організацій з постраждалими від чорнобильської катастрофи пріоритети істотно змінилися. В перші роки після розпаду Радянського Союзу йшлося переважно про гуманітарні вантажі із медикаментами і вітамінами, яких тоді катастрофічно бракувало. Однак протягом останніх років економічна ситуація все ж таки дещо покращилася і гуманітарну допомогу для чорнобильців у Німеччині більше не збирають. Найбільш дієвими на сьогодні є ті ініціативи, які можуть організувати стале фінансування і втілювати багаторічні програми розвитку медичної інфраструктури у забруднених регіонах. Саме такий проект в Білорусі та Україні реалізовує фонд „Діти Чорнобиля” з міста Ганновера, створений при уряді федеральної землі Нижня Саксонія. Вже багато років фонд забезпечує українські лікарні ультразвуковою апаратурою для ранньої діагностики раку щитовидної залози. Про роботу фонду в Україні „Німецькій хвилі” розповів його голова доктор медичних наук Гейо Екель.

Отже, 1997 року німецька делегація вперше прибула до Києва на запрошення Академії наук України. Однак, як зізнався доктор Екель, попри надзвичайно дружній прийом, вже підчас перших зустрічей виникли деякі розбіжності:

„Наша позиція полягала у тому, що ми не хочемо постачати нашу апаратуру в київські лікарні, адже столичні клініки відносно непогано забезпечені устаткуванням. Натомість ми мали намір напряму співпрацювати з районними лікарнями у тих регіонах, які зазнали найбільшого радіаційного забруднення. В Академії наук наша позиція не знаходила розуміння: українські колеги наполягали на тому, щоб ми передали їм все обладнання, а вони вже самі розберуться, що з ним робити. Але наш принципово працює напряму з лікарнями: ми відвідуємо їх, знайомимося з персоналом і дивимося, чи лікарі можуть працювати з ультразвуковою апаратурою”.

Сучасне ультразвукове устаткування Siemens, яке постачається в українські лікарні, є доволі дорогим. Вартість одного апарату можна прирівняти до ціни нового автомобілю Мерседес середнього класу. Таким обладнанням можуть похвалитися далеко не всі клініки у Німеччині. Тому німецька сторона робить все можливе, аби забезпечити ефективне і цільове використання апаратів, зауважує доктор Екель:

„Ми діємо за таким принципом: на перші два роки ми позичаємо апаратуру лікарням. Потім ми приїздимо і дивимося, як використовується устаткування, як за ним доглядають. Крім того, і це дуже важливо для нас, раз на півроку лікарі надсилають нам статистичні звіти про проведені обстеження та їхні результати. Якщо після двох років ми впевнені, що апарат використовується ефективно і за призначенням, ми остаточно передаємо його у власність лікарні”.

Гейо Екель відзначає, що українські лікарі добре працюють з німецьким обладнанням. Іноді через велику кількість пацієнтів доводиться працювати в дві зміни. Групи українських лікарів, за підтримки ганноверського фонду, неодноразово стажувалися у Німеччині. „Ці спеціалісти працюють на високому рівні”, каже доктор Екель. За його словами, велике значення для фонду маж постійний контакт з українськими партнерами:

„Ми приїздимо знову і знову, іноді несподівано, щоб уникнути зайвого офіціозу. Тому в лікарнях на нас чекають і це додає нашій співпраці відповідальності. Українські партнери нас ніколи не розчаровували, скажу вам чесно“.

На думку доктора Екеля, проблему раку щитовидної залози вже за декілька років вдасться значною мірою вирішити. Адже це захворювання спричиняють радіонукліди, які мають відносно невеликий період напіврозпаду. Крім того, на сьогодні в Україні вже існують достатні можливості вчасно діагностувати і лікувати це захворювання. За словами голови фонду „Діти Чорнобиля”, тепер настав час серйозно зайнятися подоланням довготривалих наслідків радіаційного забруднення. Вчені побоюються, що вже за кілька десятиліть через вплив цезію і стронцію на зміну нині поширеному раку щитовидної залози прийдуть інші форми ракових захворювань. Тому фонд у співпраці з науковцями університету міста Ганновер, а також спільно з українськими колегами, розробив довгострокову програму попереджувальних лікувальних заходів для мешканців уражених районів. У фінансуванні цього масштабного проекту фонд розраховує на підтримку Європейської комісії – всі документи вже подано на розгляд брюссельських чиновників.