Дороге вугілля: чи працюватиме копальня під Рейном?

Німецьке вугілля давно втратило попит на міжнародному ринку. Сьогодні видобувна галузь живе за рахунок державних дотацій. Останнім часом гірники концентруються тільки на рентабельних шахтах, але й ця справа має свої ризики. Ось уже кілька місяців у ФРН іде суперечка про долю копальні, що видобуває вугілля з-під найбільшої німецької річки - Рейну.

У нижній течії Рейну працює одна з поки що рентабельних німецьких шахт. Розповідає Емануель Ґрюн з з акціонерного товариства "Дойче штайнколе":

"Шахта "Вальсум", що у нижній течії Рейну, сьогодні є високоефективним підприємством. Упродовж вісімдесяти років понад 3 тисячі гірників видобувають тут, біля Рейну, вугілля. Наразі під землею є ще 60 мільйонів тонн якісного вугілля, видобувати яке ми плануємо до 2019 року".

Видобування вугілля з-під Рейну має відбуватися на глибині від 800 до 1200 метрів і потребує величезних технологічних затрат. Але люди в регіоні поки що дуже скептично налаштовані щодо реалізації проекту. Представник громадської інціативи з цього питання Клаус Фрідріхс критикує недостатні заходи безпеки, яких буде вжито з урахуванням очікуваного просідання ґрунту:

"Небезпека полягає в тому, що треба буде зводити надзвичайно високі дамби, понад 15 метрів заввишки. Це вже фактично гребля, але за конструкцією - звичайна дамба. Уся територія перед і поза дамбою просяде, що призведе до підйому рівня ґрунтових вод. Крім того, через активні видобувні роботи зростає небезепка прориву дамби".

За підрахунками інженерів, місцевість навколо копальні просяде щонайменше на чотири метри. І це в місці, що вважається одним із найбільш завантажених водних шляхів у Європі. Щоб Рейн залишився в своєму руслі, його дно доведеться підняти на сім метрів. Тому дамби мають "зрости" на 15 метрів. Така операція обійдеться в мільйони євро, але немає жодної гарантії, що мешканці навколишніх населених пунктів почуватимуть себе безпечніше, особливо з урахуванням частих повеней:

"Під час повені може статися прорив дамби і це була б найбільша катастрофа в регіоні з тисячами загиблих. Оскільки лише в цьому місці вода сягла б рівня 10-15 метрів".

У Технічному університеті міста Ахена створили модель прориву дамби на Рейні в районі копальні "Вальсум". Катастрофа загрожує передусім густонаселеним районам, де загалом мешкають близько 350 тисяч осіб. Тим часом у товаристві "Дой че штайнколе" продовжують сподіватися на отримання дозволу на амбіційний вугільний проект. Емануїл Ґрюн:

"Жодних зауважень немає не тільки в нас. На мою думку, навіть відомства, що займаються попередженням повеней, займають схожу позицію. Врешті-решт чи буде здійснено проект - вирішують відповідні установи, а не тільки вугільники. А це і регіональна адміністрація в Дюссельдорфі, державне відомство з питань довкілля у Крефельді - це вони вирішують, чи треба буде ще перед початком видобутку зводити дамби. Тому треба сказати людям, що безпеку дамб і захист від повеней буде забезпечено".

Але скептицизм залишається. Передусім після того, як у відомстві з надзвичайних ситуацій визнали, що на випадок масштабної катастрофи у них недостатньо обладнання і швидко взяти ситуацію під контроль вони не зможуть. Продовжує громадський активіст Клаус Фрідріхс:

"Відомство з питань надзвичайних ситуацій, як заявила адміністрація в Дюссельдорфі, яка несе за нього відповідальність, взагалі не в змозі впоратися з таким лихом. Якщо не помиляюся, в районі міста Везеля в них є тільки 20 гумових човнів, тобто про евакуацію тисяч осіб годі й говорити".

Вернер Мюллер, колишній міністр економіки ФРН, а нині голова концерну "Рурколе" нещодавно заявив перед депутатами земельного парламенту у Північному Рейні-Вестфалії, що видобування вугілля не повинно здійснюватися будь-якою ціною проти волі людей. Але до зупинення галузі справа не дійшла. Вирішальну роль у вирішенні долі проекту, очевидно, відіграватиме фактор дотацій. Приклад копальні "Вальсум" показав, що вугільна галузь у Німеччині з"їдає величезні суми не тільки у вигляді бюджетної підтримки, а й через усунення можливих наслідків.