Досліди над тваринами: коли вони доцільні?

„Узаконений садизм над живими істотами,” - виносять свій вирок захисники братів менших. „Невже краще було б усі хімічні речовини тестувати на людях?”, - запитують у відповідь науковці. Як ідуть пошуки компромісу в країнах Євросоюзу? Передачу підготовлено за матеріалами програми „Радіо Європа”.

Однією з найвідоміших захисниць прав тварин у Франції є Брижит Бардо. Колишня зірка екрану бореться передусім за заборону мусульманських жертвопринесень, що викликає в суспільстві гарячі дискусії. Куди спокійніше французи ставляться до того, що на заклання заради прибутків промисловості щороку йде від двох до чотирьох мільйонів хребетних тварин. Особливо „продуктивними” в цьому сенсі є французькі косметичні фірми. Зігфрід Форстер повідомляє:

„Краса, як відомо, безцінна. Але всесвітня слава французької косметики дорого обійшлася тваринному світові. У лабораторіях цієї галузі тут гине більше мишей, щурів, морських свинок, аніж в усіх інших країнах Євросоюзу разом. Міріель Арналь, президент найбільшого у Франції Товариства захисту тварин:

„За офіційними джерелами, це два мільйони двісті тисяч щороку. Ми ж виходимо з того, що ця цифра приблизно вдвічі занижена. Адже дані надходили тільки з дослідних лабораторій, які добровільно погодилися заповнити відповідні формуляри, й то, за 2001-й рік. Жодних перевірок потім не відбувалося.”

Під тиском промислового лобі, французький уряд роками блокував у ЄС ухвалення закону, який обмежував би свободу дослідів над тваринами. Головним аргументом Парижу було: цим тестам поки що немає альтернативи, а без них зростатиме загроза для здоров”я споживачів. З березня 2003-го року директива ЄС, що забороняє випробування косметики на тваринах, набрала чинності. Франція була єдиною країною, що голосувала проти й досі домагається в Європейському суді її скасування. Спілка французьких парфумерів та виробників косметики, зі свого боку, обіцяє, що з нинішнього року товари, що їх тестували на тваринах, на ринок більше не надходять. А щопізніше від 2009-го, як того вимагає закон ЄС, у французьких косметичних виробах не міститимуться й речовини, випробувані на живих піддослідних. Згідно з опитуваннями, проти таких експериментів сьогодні виступає 69% французів. В інших європейських країнах – 75% населення й більше.”

Серед усіх країн ЄС Німеччина відрізняється найсуворішими законами щодо захисту тварин. Тестування косметики на живих істотах тут заборонено від 1998-го року. Існує навіть спеціальна державна установа, яка опікується розвитком і підтримкою нових методів досліджень, що для них тварини взагалі не будуть потрібні. Сьогодні ж їх гине близько шести тисяч щодня. Головним чином, у наукових лабораторіях хімічних та фармацевтичних концернів, а також вищих навчальних закладів. З подробицями - Юта Васерар:

„Свині мають усе обнюхати. Власне, самого запаху їм достатньо, аби розпізнати, є щось їстівним, чи ні. А як реагуватиме чутливий свинячий ніс на інші речовини, зацікавилися науковці дюссельдорфського університету й вирішили провести такий експеримент: заховали в землю під годівницями проби різних важких металів. Свині, нічого не відаючи, з апетитом поглинали далі кашу та яблука:

„Негарно те, що наприкінці досліду свиней доводилося вбивати. Інакше не можна було встановити, в яких органах осіли шкідливі речовини та в якій кількості. До таких великих тварин, як свині, завжди звикаєш. Кожна має своє ім”я... Розлучатися з ними потім дуже важко.”

Співробітниця Аннемарі Трайбе є уповноваженою з питань захисту тварин і керує дослідницькою фермою дюссельдорфського університету. „Упродовж місяців науковці взяли в свиней сотні проб крові й піддали аналізу більше тонни фекалій,” - розповідає вона:

„Я гадаю, що це був важливий експеримент, і тварини загинули недарма. Наслідком стало виведення нової формули. Знаючи ступінь забруднення ґрунту, тепер можна розрахувати, скільки отруйних речовин залишиться й в організмі людини.”

Згідно з німецьким Законом захисту тварин, дозвіл на досліди з ними надається лише тоді, коли це потрібно для охорони здоров”я людини чи довкілля або для наукового прогресу. Особливо в останньому випадку, нарікають природоохоронці, дослідницькі заклади отримують усі карти в руки. Кількість мишей, кроликів, кішок та собак у німецьких лабораторіях, щороку зростає - попри суворі закони.”

Та сама проблема непокоїть і захисників тварин у Фінляндії. Організації, як наприклад Анімалія, попереджають, що найближчим часом піддослідних жертв знадобиться набагато більше. Причина – ухвалення, так званого, REACH-Закону. Він зобов”язуватиме хімічні концерни Євросоюзу за власні кошти здійснювати перевірку всіх речовин щодо їхнього можливого впливу на здоров”я людини. Штефан Чірпке:

„Сьогодні на європейських ринках торгують більш ніж ста тисячами хімічних речовин. Чи завдають вони шкоди людині та довкіллю, у 85% випадків невідомо. Гельсинська природооохорона організація Анімалія побоюється початку справжньої різанини в лабораторіях:

„Дані, що ними вже тепер володіють підприємства та інститути різних країн, терміново потрібно систематизувати й відкрити для загального користування. Таким чином можна уникнути бодай дублювання тестів. Інакше, вже упродовж першого року дії нового закону, загине до 10-ти мільйонів тварин.”

Аби уникнути такого розвитку подій, Європейська комісія мала б створити окремий фонд для фінансування дослідів без участі живих істот, вважає Анімалія. Але в цьому питанні політичної волі бракує як урядові в Гельсинки, так і центральним органам Євросоюзу в Брюсселі.”

У Великобританії кампанії проти знущання з тварин мають давні традиції й нерідко набувають екстремальних форм. Так, наприклад, будівництво дослідницького центру університету в Кембриджі було призупинено, тому що природооохоронці особисто погрожували керівництву фірми-підрядника й усім тим, хто працював на будмайданчику. Кореспондент BBC Вернер Сайвіс розповідає:

„Ми намагаємося діяти винятково в рамках закону, - каже Гева Джейм, голова організації „Ні” полюванню та дослідам над тваринами!”, - однак, у чомусь ми згодні з тими, хто заради захисту братів менших готовий і до радикальних заходів”:

„У лабораторіях цієї країни легально отруюють тварин, калічать їх, спалюють. Я гадаю, що за життя цих істот потрібно боротися. Ми не маємо права залишити їх напризволяще тим, кого я називаю нелюдами. Особисто я проти того, щоб підпалювати лабораторії або руйнувати їх. Але катуванню мільйонів тварин треба раз і назавжди покласти край.”

У своїй першій агитаційній брошурі організація Геви Джейм оприлюднила адреси директорів фірм, які проводили досліди над тваринами. Цим скоритсалися радикали, й у вікна приватних квартир полетіло каміння, а під деякими автами були встановлені вибухові пристрої. Влада розцінила такі дії як тероризм. Захисникам тварин було заборонено з”являтися поблизу науково-дослідницьких центрів та будинків, де мешкають їхні співробітникі. Населення Великобританії у своєму ставленні до цієї проблеми поділилося. Більшість виступає за досліди, якщо вони здійснюються з медичною метою. Знущанню ж із тварин заради процвітання косметичної промисловості британці, які і мешканці інших європейських країн, кажуть рішуче „ні”.

Кореспонденти „Радіо Європа” про досліди над тваринами