Друзі друзями, а гроші за газ плати

Спочатку – про газові проблеми між Україною та Росією. Саме це питання найбільше цікавило німецьких коментаторів, які стежили за візитом Віктора Януковича до Сочі. Так, газета Frankfurter Rundschau пише:

Після того, як у прем’єрське крісло сів проросійськи налаштований Янукович, у Києві та в Москві власне очікували поліпшення двосторонніх відносин, які суттєво охололи після української „помаранчевої революції”. Але коли йдеться про газ та гроші, то навіть між спорідненими душами ведеться жорстка боротьба. Оскільки в Сочі Янукович рішуче відмовив сусіду передати в користування національну газотранспортну мережу, в майбутньому Києву, ймовірно, доведеться значно більше платити за поставки російського газу, - прогнозує газета Frankfurter Rundschau.

Британська газета The Economist пише про можливу конкуренцію в зовнішній політиці між президентом України та прем”єр-міністром, що зовсім піде не на користь країні:

Зовнішня політика залишається, в технічному плані, прерогативою президента Віктора Ющенка. Але, як продемонструвала прогулянка Януковича до Сочі, в цій сфері буде дуже складно тримати його на відстані. Реальний ризик полягає не в тому, що Україні доведеться мати справу з двома політичними курсами, які суперечать одне одному, а в тому, що вони обидва зазнають поразки - західна інтеграція загальмується, але й Росія триматиметься осторонь. Внутрішній розкол буде ще складніше подолати. Дехто з людей Ющенка є членами кабінету міністрів Януковича. Сам Янукович підписався під багатьма принципами, які відстоює президент. Однак така домовленість не має жодної юридичної сили. (…) І Янукович вже зараз починає відхилятися від неї, - вважає газета The Economist.

Перейдемо до інших тем. Підбиваючи підсумки Міжнародної конференції зі СНІДу, яка відбулася в Торонто, французька газета Le Figaro пише:

16-та Міжнародна конференція зі СНІДу засвідчила початок зміни в ставленні до проблеми. Змінюється ментальність. Якщо раніше переважали співчуття та нерішучість, коли йшлося про допомогу, то тепер говорять про необхідність досягнення конкретних результатів. „Слід нарешті покласти край цій смертоносній хворобі”, - таким є нове гасло. І хоча й доводиться сумніватися, що цієї мети справді вдасться досягти, але приємно, що старі звички починає витісняти підприємницька логіка. Тут варто згадати про Білла Ґейтса, який у Торонто виступив в якості донора. І нехай вираз про підприємницьку логіку в цій справі шокує. Не слід забувати, що в міжнародних проектах обіцянки є правилом, а от втілення їх у життя - винятком, - пише французька газета Le Figaro.

Німецька газета Süddeutsche Zeitung продовжує тему:

Найважливіше послання Міжнародної конференції зі СНІДу в Торонто звучить дуже просто: без ефективних запобіжних заходів справитися з вірусом не вдасться. Доти, доки немає належних медикаментів та вакцини, слід докласти максимум зусиль, щоб захистити людину від ВІЛ-інфекції. (...) Останнім часом багато допомоги пішло на виробництво препаратів для продовження тривалості життя хворих. (...) Це справжній успіх. Але цього не достатньо. Допомога не повинна вичерпуватися тільки лікуванням хворих на СНІД. У майбутньому щорічно доведеться витрачати мільярди на запобіжні заходи, щоб зупинити поширення вірусу. Сексуальна абстиненція в молоді роки, як того вимагають, наприклад, догматичні релігійні кола в Америці, може, звичайно, допомогти зменшити кількість заражень, але це не призведе до подолання глобальної кризи, пов’язаної зі СНІДом. Для того, щоб вижити, молоді люди повинні знати, як захистити себе від інфекції під час сексу. Слід уникнути того, щоб релігійні правила стояли на заваді отримання людьми життєво необхідної інформації або рятівних презервативів, - читаємо в газеті Süddeutsche Zeitung.

І на завершення – про ситуацію на Близькому Сході. Британська газета The Observer радить перейти до дипломатії:

Урок, який Ізраїль виніс з війни в Лівані, нагадує американський досвід у В’єтнамі. Значно потужніша військова сила, яка обмежується переважно ударами з повітря, не здатна розбити бойовиків на землі і передусім не здатна завоювати серця мирного населення. В Іраку та Афганістані американській суперсилі також довелося витримати серйозний іспит і наштовхнутися на свою межу. Вигравши війну, США та їхні союзники опинилися втягнутими в жорстоку боротьбу за мир. Америка бачить, що її збройні сили мають дедалі менший ефект залякування. Будемо сподіватися, що вона тепер обере м’якший, але не менш ефективний шлях дипломатії, - висловлює своє побажання газета The Observer.

Огляд преси підготував Володимир Медяний