Повноваження спікера

Подання щодо неконституційності таємного голосування за відставку та призначення спікера парламенту надійшло до Конституційного суду п'ятого липня від 51 депутата фракції Партії Регіонів. Опитані експерти та політики кажуть, що рекордом швидкості винесення рішення Конституційним судом раніше був 10-денний термін. Тепер він «покращений» ще на три дні. Однак експерт з конституційного права Харківської правозахисної групи та член Конституційної асамблеї при президентові України Всеволод Речицький, сказав DW, що винесення рішення Конституційним судом лише за сім днів не має бути приводом для підозр у зовнішньому тискові.

"За законом, суд мав місяць часу на розгляд цього подання, але я знаю, що конституційні судді хотіли дати якнайшвидше свою відповідь", – сказав експерт. Цей поспіх, на його думку, можна пояснити невеликою завантаженістю Конституційного суду поданнями та прагненням самих суддів своєчасно піти у відпустку. Водночас сам вердикт Конституційного суду Речицький назвав помилкою. "Я знаю, що попереднє рейтингове голосування показало, що 10 суддів були "за", а решта – "проти". Мабуть, переконати більшість суддів відмовити депутатам просто не вдалося. Але я вважаю, що слід було би запровадити ще складнішу процедуру обрання та відставки голови парламенту". – сказав він.

Межі юрисдикції

Речицький пояснив це тим, що тепер, коли депутатам достатньо простої більшості голосів і навіть не обов'язкового голосувати бюлетенями, посада спікера може стати залежною від "волюнтаризму фракцій" і голова Верховної Ради втратить рештки своєї незалежності. "Спікер має бути генералом процедури, а його право першого підпису під ухваленими законами – гарантією того, що під час ухвалення того, чи іншого закону процедура була дотримана", – вважає Речицький.

Як повідомлялося, спікер Володимир Литвин, який раніше відмовився підписувати ухвалений депутатами парламентської більшості "мовний" закон і подав у відставку, 11 липня надіслав до Конституційного суду листа, в якому заявив, що "процедура обрання й увільнення голови парламенту виходить за межі юрисдикції Конституційного суду". Одразу після оголошення вердикту, голова підкомітету з виборчого законодавства парламентського комітету з державного будівництва Сергій Подгорний заявив в українській пресі, що "виконуючи замовлення президента Януковича, суд вийшов за межі своїх повноважень".

Несамостійний голова

Заступник голова фракції БЮТ-"Батьківщина" Сергій Сас в інтерв'ю DW нагадав, що Конституція не забороняє таємного голосування за обрання та відставку спікера парламенту. На думку Саса, Конституційний суд просто підіграв ухваленій більшістю в парламенті 4 липня заміні процедури таємного голосування бюлетенями відкритим поіменним голосуванням при відкликанні й призначенні голови парламенту на відкрите голосування простою більшістю депутатів, яка становить щонайменше 226 голосів. "Метою цього всього є отримання "ручного" спікера, який не буде самостійною посадовою особою, як це передбачає Конституція, а виконуватиме всі примхи більшості", – сказав Сас.

Опозиційні депутати вважають, що для набуття чинності змін до регламенту щодо процедури обрання та зняття керівництва парламенту слід ще витримати "довгу процедуру". Але голова фракції Партії Регіонів Олександр Єфремов впевнений, що після вердикту Конституційного суду відкрите голосування, як попереднє положення регламенту, має набути чинності автоматично. Тим часом, депутати від більшості у приватних розмовах підтвердили, що збір підписів за скликання позачергової сесії Верховної Ради 31 липня вже розпочався.