Енергетична інтеграція

Енергетична ситуація в балканських країнах останніми роками значно покращилася. Зокрема в Албанії після років енергетичного хаосу нині люди мають у своїх домівках безперебійну подачу електроенергії 24 години на добу. Тож албанці цілком задоволені діями уряду в цій сфері. А вже 2008 року дев’ять країн регіону планують об’єднати свої енергетичні потужності. Але перед цим їм необхідно запровадити в себе відповідні передумови, які діють у Європейському Союзі. Про це об’єднання розповідає речник генеральний дирекції компанії „Енергія і транспорт” Феран Тараделас:

Для цих країн буде створено маленький Євросоюз, чи точніше енергетичний Євросоюз.

Підписати угоду про об’єднання було вирішено ще минулого року. До кінця червня її мають ратифікувати всі країни учасниці. І ще місяць відведено для втілення домовленості в життя.

Відкриття енергетичних ринків для закордонних партнерів відбуватиметься не зразу, а поступово. Хоча всі сторони погоджуються, що лібералізація і приватизація ринків значно покращить енергопостачання в довготерміновій перспективі.

Як зазначає речник з енергетичних питань фракції Народної партії в Європарламенті Пауль Рюбіґ, поза гучними словами, як „лібералізація” та „приватизація” в угоді описано масу деталей, як конкретно відбуватиметься співпраця:

У договорі загалом сказано, що необхідно підвищити ефективність використання енергії. Конкретно це зокрема значить: теплоізоляція будинків, модернізація освітлювальних приладів, покращення енергетичної інфраструктури. У використанні необхідно збільшити частку відновлювальної енергії. Підвищуючи ефективність енергії треба також слідкувати за екологічними нормами. Треба обережно ставитися до чинників, котрі впливають на зміну клімату”

Для того, щоб координувати виконання учасниками договору всіх його пунктів у Відні й було створено Генеральний секретаріат за участі енергетичних міністрів країн Південно-Східної Європи та представників Євросоюзу. На зустрічі було також вирішено збиратися щороку в такому ж складі.

Для реалізації всіх планів, передбачених угодою, необхідно буде витратити не багато не мало – 20 мільярдів євро. Один мільярд готовий надати для проекту Світовий банк. Щодо решти коштів Пауль Рюбіґ зазначив:

Бюджет Європейського Союзу становить 900 мільярдів євро. А енергетична галузь є для нас однією з найважливіших.

Утім, об’єднання енергетичних ринків принесе балканським країнам не лише приємні моменти. Адже ціна струму безумовно зросте. Дешева енергія по три з половиною цент за кіловат-годину відійде в минуле. Хоча Пауль Рюбіґ переконаний, що лібералізація ринку не означає автоматичного підняття цін:

Згідно з концепцією у країнах буде ліквідовано монополію на енергопостачання. Виникне конкуренція. І це ми спостерігаємо в країнах ЄС. Де лібералізація правильно функціонує, там ціни опускаються.

Лібералізація ринку передбачає і активізацію інвесторів. Поки що на Балканах електростанції працюють головним чином на енергії води, спалюванні вугілля чи газу. Пауль Рюбіґ робить такий прогноз:

Найкраще й найвигідніше отримувати енергію з ГЕС чи електроакумулюючих станцій. Існують добрі шанси залучити інвесторів до виробництва цієї дешевої і надійної енергії. Я переконаний, що це було дуже добрим рішенням започаткувати співпрацю в цій галузі, яка принесе виграш обом сторонам.

Аіда Кама, Любомир Петренко