1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Суспільство

Епідемія ВІЛ/СНІДу: прихована загроза на Донбасі та в Криму

Вікторія Власенко
1 грудня 2017 р.

На неконтрольованих урядом України територіях Донбасу і в анексованому Росією Криму проживає понад 30 тисяч ВІЛ-інфікованих. Чи всі вони отримують належну медичну допомогу, з'ясовувала DW.

https://p.dw.com/p/2oWuP
Епідемія ВІЛ/СНІД: Прихована загроза на Донбасі і в Криму
Фото: picture alliance / Photoshot

В Україні нині нараховується понад 312 тисяч ВІЛ-інфікованих. Це дані міністерства охорони здоров’я України, які охоплюють період з 1987 року й до жовтня 2017-го. У МОЗ наголошують, що наведена статистика не враховує даних захворюваності на ВІЛ/СНІД на непідконтрольних українському уряду територіях. Проте відомо, що, починаючи від 2014 року, на державний медичний облік взято 1712 вимушених переселенців, які є носіями ВІЛ-інфекції. З них 1260 осіб прибули з окупованої частини Донецької області, 334 особи - з Луганської  та 118 осіб з анексованого Криму.

Хворих лікують за міжнародні кошти

До драматичних подій 2014 року Донецька область була серед лідерів за рівнем захворюваності на ВІЛ/СНІД в Україні. "Коли у 2015 році була оприлюднена статистика поширюваності ВІЛ-інфекції в країні, то багатьом спочатку здалося, що трапилося диво, бо рівень захворюваності знизився на 17 відсотків, проте швидко стало зрозуміло, що це трапилося через те, що не були враховані дані окупованих частин Донбасу, особливо Донецької області", - розповіла в інтерв'ю DW експерт благодійної організації "Всеукраїнська мережа ЛЖВ" Валерія Рачинська. Ця організація опікується ВІЛ-позитивними людьми.

"Керівництво" самопроголошених "республік" не надто переймається проблемами ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД
"Керівництво" самопроголошених "республік" не надто переймається проблемами ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІДФото: picture alliance/dpa/Tass/A. Kravchenko

Як розповідає Рачинська, на непідконтрольних українському уряду територіях Донецької області нині проживає 16 тисяч ВІЛ-інфікованих громадян, Луганської - три тисячі. Близько семи тисяч хворих Донеччини і понад дві тисячі - на Луганщині потребують антиретровірусної терапії (АРТ) - вживання спеціальних медичних препаратів, які дають змогу відновити функцію імунної системи і підвищити якість життя хворого.

В Україні хворі на ВІЛ-інфекцію, які стоять на обліку в державних закладах охорони здоров'я, отримують АРТ безкоштовно. Такої можливості, однак, не мають ті, хто залишився в непідконтрольній українському уряду частині Донбасу. "Ми не знали, як їм допомогти, бо український уряд не міг забезпечити хворих на цих територіях препаратами, а керівництво самопроголошених "республік" не надто переймалися проблемами СНІДу", - розповідає Рачинська.

На допомогу прийшов Глобальний фонд для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією, який надав терміновий грант на закупівлю препаратів АРТ для непідконтрольних українському уряду територій Донбасу. Закупівлю необхідних ліків проводить організація ЮНІСЕФ. За словами Валерії Рачинської, "влада" "ЛНР/ДНР" дала дозвіл на логістику, і АРТ, закуплена за міжнародні кошти, поставляється в центри боротьби зі СНІДом на окупованих територіях Донбасу. За інформацією Радчинської, ці ліки потрапляють також і до хворих, які перебувають у місцях позбавлення волі.

Наслідки непередбачувані

Експерти вважають, що кількість хворих на ВІЛ/СНІД на окупованих територіях може бути набагато вищою за офіційні показники. Адже там немає достатніх можливостей для діагностики та не вистачає фахових лікарів. А умови життя у зоні збройного конфлікту по обидві сторони розмежувальної лінії сприяють стрімкому поширенню ВІЛ-інфекції, оскільки там зростає кількість людей, які вживають наркотики.

На непідконтрольних територіях поширюється таке явище як "секс для виживання", коли жінки вимушені надавати сексуальні послуги просто за харчі, кажуть активісти
На непідконтрольних територіях поширюється таке явище як "секс для виживання", коли жінки вимушені надавати сексуальні послуги просто за харчі, кажуть активістиФото: picture-alliance/Erik Schottstaedt

Крім того, за словами Рачинської, благодійна організація "Всеукраїнська мережа ЛЖВ" має відділення, які працюють на непідконтрольних територіях на лінії розмежування, і вони фіксують там поширення такого явища як "секс для виживання", коли жінки продають себе просто за харчі. А, як відомо, незахищений секс та внутрішньовенозне введення наркотиків - головні шляхи зараження ВІЛ-інфекцією.

Валерія Рачинська доволі песимістично оцінює можливі наслідки конфлікту на Донбасі для загальної епідеміологічної ситуації із захворюванням на ВІЛ/СНІД в Україні. "Навіть якщо війна на Донбасі закінчиться посто завтра, наслідки цих подій для поширення ВІЛ-інфекції будуть жахливі", - прогнозує вона.

За російськими протоколами

У 2016 році, за даними міністерства охорони здоров'я РФ, Крим перебував на перших позиціях у переліку російських регіонів, де найстрімкіше зростає захворюваність на ВІЛ/СНІД. Лікування цих хворих у Криму, де ситуацію де-юре контролює російська влада, відбувається за російськими медичними протоколами та законами.

Згідно з даними, так званого "міністерства охорони здоров'я Республіки Крим", станом на 26 жовтня цього року на півострові на диспансерному обліку стоїть 10 тисяч ВІЛ-інфікованих людей. Трохи більше п'яти тисяч з них отримують лікування препаратами антиретровірусної терапії. Таку інформацію DW отримала від експерта правозахисної організації "Кримська правозахисна група" Ірини Седової. За інформацією правозахисниці, проблема полягає в тому, що "насправді кількість пацієнтів у Криму, яким необхідна АРТ, є більшою, ніж п'ять тисяч, але через брак необхідних препаратів у Росії і через специфіку російських медичних протоколів, цю терапію призначають хворим на пізніших стадіях хвороби".

Через відсутність замісної терапії наркозалежні Криму повертаються до вживання важких наркотиків, таким чином підживлюючи епідемію ВІЛ на півострові
Через відсутність замісної терапії наркозалежні Криму повертаються до вживання важких наркотиків, таким чином підживлюючи епідемію ВІЛ на півостровіФото: picture-alliance/dpa

Проте найгострішою є проблема лікування ВІЛ-інфіокваних у місцях позбавлення волі в Криму. Представники Кримської правозахисної групи спілкувалися з жінкою, чий хворий на ВІЛ син перебуває у Сімферопольському СІЗО. За словами цієї жінки, її син не отримує жодного лікування, а ВІЛ-хворі та хворі на туберкульоз у Сімферопольському СІЗО утримуються в одній камері.

Щоб родичі хворих могли передати необхідні препарати, ув'язненні мають пройти відповідне обстеження і отримати так званий соціальний сертифікат - рецепт на купівлю ліків в аптеці. "Працівники СІЗО заявляють, що профільних спеціалістів в установі немає, а найближча лікарня, де можна пройти обстеження на ВІЛ/СНІД, розташована в Краснодарі, куди ніхто ув'язнених везти не збирається", - розповіла Ірина Седова.

Крім того, на території Криму не діє програма замісної терапії для наркозалежних, зауважила Седова. Своє занепокоєння з цього приводу вже висловлювали спецпредставник генсека ООН з питань СНІДу та Всесвітня організація охорони здоров'я. Адже метадон - синтетичний опіоїдний препарат, який використовується у цій терапії, - визнаний на території Росії незаконним і забороненим для обігу. Через відсутність замісної терапії наркозалежні Криму повертаються до вживання важких наркотиків, таким чином підживлюючи епідемію ВІЛ на півострові.

Кампанія проти СНІДу в Німеччині: жодних нових випадків захворювання після 2020 року (17.05.2017)

Зупинити ВІЛ/СНІД: Україні радять повчитися в німців (18.10.2017)