Жодного грама СО2 - «пасивний» комплекс у Людвіґсгафені
12 лютого 2006 р.
По-перше, мінерального палива, запаси якого обмежені, по-друге, витрат на нього, які стають непомірними для наших гаманців, і, по-третє, шкідливих парникових викидів. Що більше нафти, газу та вугілля ми спалюємо для обігрівання житла, то менше шансів залишається в нас відвернути колапс загального потепління клімату. Фахівці з проблем енергозбереження давно наголошують: екологічні помешкання так само важливі для сталого розвитку, як і автомобілі з низьким споживанням пального. Щороку в Німеччині з’являється дедалі більше так званих «пасивних» будинків. Завдяки підвищеній ізоляції стін, потрійним вікнам та добре продуманій системі вентиляції, опалювати таке житло майже непотрібно. М’якими зимами тепла від електричних приладів, плити, сонячного проміння цілком вистачає. Поки що «пасивне» житлове будівництво є відносно дорогим, і справжньої конкуренції типовому не становить. Однак розробки в цьому напрямкові ведуться, й дуже інтенсивно.
«Ця будівля не потребує традиційних енергоносіїв, тобто, нафти чи газу, бо опалюватимуть її за рахунок тепла Землі. Для охолодження влітку теж використовуватимуть ті ж самі підземні трубопроводи. А електричні насоси, що качатимуть тепло та холод з глибин, працюватимуть на сонячній енергії,» -
з гордістю розповідає Маргит Конрад, міністр охорони довкілля федеральної землі Рейнланд-Пфальц. У серпні цього року в місті Лювіґсгафені буде здано в експлуатацію найбільший у світі «пасивний» будинок. Щоправда, на чотирьох його поверхах загальною площею в 10.000 квадратних метрів розміщуватимуться не квартири, а офіси. Стеля, підлога та зовнішні стіни будівлі ізольовані полістироловими плитами. Підмурок зроблено з піноскла – матеріалу, який поряд з високими теплоізоляційними якостями зовсім не боїться вологи й майже не піддається руйнуванню. «Але щоб у такому великому комплексі справді можна було обійтися без батарей опалення та кондиціонерів, довелося шукати й принципово нових рішень», - каже Вальтер Браун, технічний керівник проекту:
«Це розвиток та комбінація різних технологій. Для обігрівання багатоповерхового будинку, в якому життя, так би мовити, вируватиме лише впродовж робочого дня, самих лише внутрішніх джерел тепла недостатньо. Тому ми застосували поверхневу геотермію. Під фундаментом комплексу на глибину майже сто метрів відходять 39 труб. Ними циркулюватимуть ґрунтові води. Узимку вони нестимуть у приміщення тепло, а влітку прохолоду.»
Спроби скористатися постійною температурою надр для створення комфортних температур у будинках робилися й раніше. Однак виявлялося, що за кілька років інтенсивного теплообміну ґрунтові води надто прогріваються, й улітку їхня охолоджувальна функція практично зводиться нанівець. Тому в «пасивному» комплексі в Лювіґсгафені вперше пильно стежитимуть за тим, щоб природний баланс під землею не порушувався. Тепло, яке було забрано взимку, решту року повертатимуть надрам назад. Водяні насоси працюватимуть на повну потужність. «А це, - веде далі Вальтер Браун, - знову ж таки велика кількість електроенергії, отже, шкідливих викидів в атмосферу»:
«І тоді ми сказали: це має бути «нуль-СО2-будинок». Електроенергію нам даватиме сонце. На даху не бракує місця, щоб установити достатню кількість сонячних батарей. Звичайно, це чималі витрати, але з часом вони окуповуватимуться. Китайські фахівці вже надіслали запит, чи не могли б ми спроектувати «пасивний» будинок у 40 або навіть 50 поверхів. У принципі це цілком реально. А беручи до уваги те, як швидко заходяться коло справи в Китаї, не виключено, що будівництво такого хмарочосу може розпочатися вже наступного року.»
За матеріалами німецької преси